Боротьба ОУН „УПА" у 40-х - на початку 50-х років
Конспект уроку з узагальнення знань про діяльність ОУН „УПА"
Мета: поглибити, конкретизувати ц узагальнити знання про діяльність ОУН „УПА", дати оцінку діяльності ОУН „УПА"; розвивати вміння збирати і аналізувати інформацію з різних джерел, систематизувати знання, готувати аргументовану відповідь, вести дискусію з даної проблеми на основі набутих знань з історії; сприяти розвитку історичної свідомості учнів, критичному осмисленню історичних подій; виховувати учнів в дусі патріотизму, толерантності, утвердженню ідеалів демократії; виховувати в учнів активну громадянську позицію.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.
Форма уроку: диспут (обговорення висунутої проблеми).
Очікувані результати: у процесі уроку учені мають закріпити й розвинути здобуті знання, уміння й навички: точно визначити загальне й відмінне; складати портреті лідерів-політиків та лідерів-людей; аргументовано захищати свою точку зору, свою позицію; разом з учителем аналізувати події та явища; формувати й відстоювати власне ставлення до вивчених подій, явищ та діяльності історичних персоналій; зіставляти свою точку зору з точкою зору інших; персоніфікувати події.
Наочність: фотознімки бабусь, дідусів, прабабусь та прадідусів учнів класу (прикріплені до карти України); ксерокопії фото- і публіцистичних матеріалів періодичної преси епохи; портрети лідерів-політиків та лідерів-людей.
Основні поняття:
ОУН - організація українських націоналістів - український політичний рух, що ставив собі за мету встановлення незалежної української держави.
Буржуазні націоналісти - традиційний ярлик комуністичної системи, що стосувався тих, хто виступав за збереження національної мови, культури, звичаїв, історичних традицій рідного народу.
УПА - утворена у 1942 р. як партизанська армія для боротьби з німецькими окупантами та більшовиками.
Репресії - незаконні осудження, масові розстріли і звинувачення населення.
Рух опору - антифашистський патріотичний рух народних мас під час війни 1939-1945 рр., що розгорнувся на окупованих територіях.
Депортація - вигнання, висилка окремих осіб чи цілих народів.
Хід уроку
Вступне слово вчителя. Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Учора - це наша історія. Ми майже не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію. Сьогодні, коли ми будуємо на рідній землі свою незалежну державу, ми повинні розібратися з нашою історією, з життям наших бабусь й дідусів, прабабусь і прадідусів, які в лихоліття війни бились і вмирали заради ідеї. Якої саме ідеї? Чи праві вони були? Сьогодні на уроці ми спробуємо в цьому розібратися. Отже, наша тема: „Боротьба ОУН „УПА" у 40-х - на початку 50-х років". Завдання класу: по ходу уроку записати основні тези деяких виступів, що вам сподобаються, та висновки уроку.
Метод „Інтелектуальна хвиля" - метод сплеску розумової активності старшокласників на уроці
Загальна картина вивчаємого часу. 1939-1953 роки (14 років) на західноукраїнських землях.
Це були роки (замальовка 1):
Другої світової війни;
Великої Вітчизняної війни;
величезної мужності та героїзму людей;
партизанського руху;
підпілля;
прорахунків сталінського керівництва у війні;
сталінського тоталітаризму. Що це таке?
введення радянських військ на території Західної України згідно з таємним протоколом про сфери впливу ж СРСР - Німеччиною;
мрій західних українців щодо кращого життя;
тотального контролю над населенням. Тотального, це якого? (Контроль партії над всіма сферами життя - економіки політики, ідеології.);
націоналізація на західноукраїнських землях;
колективізація;
це роки масових депортацій. Що таке депортація?
розвитку безкоштовної освіти;
відкриття українських шкіл;
розвитку безкоштовного медичного обслуговування;
недовіри до місцевих кадрів;
це роки колабораціонізму;
повоєнної героїчної відбудови;
боротьби ОУН „УПА" проти радянської влади на західноукраїнських землях.
Учитель. Гаразд. А тепер називаємо видатних особистостей цього часу:
Сталін;
Жуков;
Бандера;
Маліновський;
Ватутін;
Рибалко;
Шухевич;
Олена Теліга;
Олег Ольжич та інші.
Кому з них чого бракувало? Сталіну бракувало...
Учні.
освіти;
доброти;
далекоглядності;
відчуття реальності;
друзів;
сім'ї;
інтелектуального оточення;
сміливого оточення;
інтелігентності.
С. Бандері бракувало...
Учні.
відданих соратників;
везіння;
відчуття реальності;
вдачі;
вміння йти на поступки.
А в кого й чого було з надлишком? У Сталіна...
Учні.
грубості;
жорстокості;
підлабузників;
культу;
недовіри;
обережності;
тоталітаризму;
догматизму;
самовпевненості;
безпринципності;
холодного розрахунку;
манія переслідування.
А У С. Бандери?
Учні.
бажання мати незалежну Україну;
віри в себе;
оптимізму;
рішучості;
довіри.
А тепер давайте додамо останні штрихи й окреслимо портрети цих лідерів.
Портрет Сталіна
Недостатньо освічений (духовне училище та семінарія), наполегливий, впевнений в собі, дуже обережний (ніколи не літав літаком), всюди бачив ворогів, дуже грубий, жорстокий, не довіряв людям (мав декілька броньованих автомобілів (7-9)), у нього була манія переслідування - розвивалася хвороба - паранойя, деспотизм над оточенням. Справжній диктатор, який встановив тоталітарний режим в країні.
Портрет С. Бандери
Виріс в сім'ї священика, де панувала атмосфера українського патріотизму і національно-культурних традицій, навчався на агрономічному факультеті Львівської вищої політехнічної школи. Після створення ОУН відразу ж вступив до неї, а в 1933 році його призначили крайовим провідником ОУН (тобто керівником ОУН на території Західної України). С. Бандера дійшов висновку, що вибороти незалежну України мирними способами неможливо, бо жодна імперія добровільно не захоче повернути українські землі українському народу. Тому необхідно покладатися лише на військову силу. Він почав створювати партизанські загони ОУН для боротьби проти чужинців. Разом з німцями він увійшов у Львів і 30 червня 1941 р. ним було проголошено Акт відновлення української держави.
Ми знаємо, що фашистам це не сподобалось і 5 липня 1941 р. вони заарештували С. Бандеру. Його вивезли до Берліна, а потім кинули до концтабору Заксенхаузен, де він перебував аж до грудня 1944 р.
По закінченні війни він - голова проводу ОУН із центром у Німеччині. С. Бандера - автор багатьох праць із питань політики та ідеології.
15 жовтня 1959 р. по вказівці Кремля його було вбито у Мюнхені Богданом Сташинським. Про цей тяжкий злочин дізнався увесь світ. Отже, С. Бандера був символом боротьби за вільну й незалежну Україну. Раніше, в Радянському Союзі, про Бандеру писали тільки негативне, а зараз існує інший підхід до тих подій.
А я хочу сказати від імені Олеги Теліги, вона мені дуже сподобалась.
Я, Олега Теліга, дочка відомого інженера-гідротехніка, професора Івана Шовгенева, народилася в 1907 р. у Петербурзі. Коли спалахнула ? революція, наша родина переїхала до Києва. Я навчалася в трудовій школі. Рятуючись від кривавої, посланої Ленинім у Київ „муравйовщини", батько емігрує до Чехословаччини. Зашморг „червоного терору" загрожує й мені. каральні органи все настирливіше „навішують" на мене відповідальність за батька-націоналіста.
Оскільки більшовицька влада законної візи на виїзд не дала, ми з матір'ю у 1923 р. біля Кам'янця-Подільського перейшли кордон нелегальна.
Пережите у Києві, побачене в Чехії залишило глибокий слід у моєму серці: скрізь відверта неповага до рідного народу, його мови, історії, культури. Я в однаковій мірі ненавиділа як сталінізм, так і гітлеризм, хоча радянські засоби масової інформації весь час зводили наклепи про мою „співпрацю" з Третім рейхом.
У складі похідних груп ОУН, очолюваних Олегом Ольжичем, у вересні 1941 р. я нелегально прибула до Києва, щоб гуртувати навколо себе патріотів, чинити опір фашистським окупантам. Редагувала тижневик „Літаври", співпрацювала у газеті „Українське слово", друкувала антигітлерівська статті. Моє гасло: „Не треба слів! Хай буде тільки діло!", яким і розпочинається вірш „Сучасникам", а закінчується підсумовуючою строфою:
„Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, - я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог".
Замальовка 2
Рух опору в Україні під час великої Вітчизняної війни і після. Метод „Мозковий штурм".
Що таке Рух опору? (Він крив у собі радянське підпілля і партизанський рух.)
Що характерно для антифашистського руху опору в Україні? (Український самостійницький підпільний та партизанський рух - оунівський.)
Що ми знаємо про ОУН? (1929 р., Відень.)
Мета її створення? (Незалежна самостійна українська держава.)
Хто був першим керівником ОУН? (Є. Коновалець.)
Яка основна форма боротьби ви користувалася оунівцями до Другої світової війни? (Терор.)
Що таке терор?
Чому вони вдалися до терору? (Щоб привернути увагу світової та української громадськості до українського питання.)
Якою є подальша доля Є. Коновальця? (Його вбито чекістом Судоплатовим у травні 1938 р.)
Які керівники з'явилися у ОУН після смерті Є. Коновальця? (Мельник - старше покоління і С. Бандера - молодше покоління.)
Що сталося з ОУН напередодні Другої світової війни? (Розкол на дві організації ОУН(б) і ОУН(м). ОУН(б) пішла на співробітництво з Німеччиною. Вони намагалися використати напад Німеччини на СРСР для захоплення влади В Україні.)
Що таке колабораціонізм?
Приведіть ще приклади колабораціонізму.
Міні-дискусія.
1. Чи можна називати людей, що йшли на співробітництво з гітлерівською Німеччиною, зрадниками?
2. Чому?
Так...
Ні...
Дивіться, що спонукало людей йти на службу до окупантів:
страх за своє життя і життя близьких;
кар'єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя;
вплив нацистської пропаганди, яка підкреслювала негативне відношення сталінського керівництва до радянських військовополонених і цивільного населення, що залишилося на окупованій території;
прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України, бажання помститися радянській владі за всі кривди, що їм вона завдала (репресії, розкуркулення тощо);
ідеологічне неприйняття радянської влади, комуністичної ідеології.
3. Чи можна називати зрадниками бійців дивізії СС „Галичина", їх командирів?
4. Яка подія відбулася 30 червня 1941 р. у Львові?
5. Ваше ставлення до цих подій?
6. Інша думка є? Слухаємо.
7. Хто підтримує, а хто ні?
Зрозуміло.
Отже, однозначної відповіді ми дати не можемо. Думки розділилися. І ви маєте право на особисту точку зору, яку я маю прийняти.
8. Коли створено УПА? (1942 р., 14 жовтня.)
9. Навіщо? (Щоб збройним шляхом боротися за незалежність України.)
10. Хто керував УПА? (Р. Шухевич.)
11. Що ми про нього знаємо?
12. Методи боротьби УПА:
а) антирадянська боротьба та саботаж;
б) перешкоджали депортаціям, колективізації;
в) замахи на офіцерів НКВС, партизанських активістів і тих, хто підозрювався у співпраці з радянською владою.
Які приклади знаємо? (Убивство М. Кузнєцова, смертельне поранення генерала Ватутіна.)
Учитель. Трошки ознайомилися з історією ОУН „УПА". А тепер давайте подискутуємо на тему: „Бандерівщина - бандитизм чи народний рух" (це назва однієї з газетних статей).
З'ясуємо деякі питання:
1. Як населення Західної України зустрічало Червону Армію у 1939 році?
2. Чому його ставлення до радянської влади змінилося? (Із-за радянізації, колективізації, недовіри до української інтелігенції, масових репресій, які охопили від 10 до 20 % західних областей, тоді були заарештовані син Івана Франка, Тарас Франко та інші.)
- Я думаю, що це й було причиною того, що націоналізм почало сприймати населення західних областей як альтернативи існуючому радянському режиму. Тобто всі незадоволені радянською владою почали об'єднуватись з розгорнувшими тут діяльність оунівцями.
- А я читав, що іноді бандерівці та радянські партизани домовлялися між собою про ненапад, наприклад, це відбувалося між націоналістами і партизанськими загонами С. Ковпака і Медведєва.
- Я переглядав газети в бібліотеці і у „Вечірньому Києві" за 1990 рік знайшов цікаву статтю і зробив з неї виписки. Можна зачитаю (тільки російською мовою)?
- Так.
- Але ми знаємо, що жорстокість у тій війні була з обох сторін, націоналісти вбивали, розстрілювали людей ні в чому не винних тільки за те, що вони приїхали працювати в Західну Україну зі Східної території (це інженери, учителі музики). За що їх треба було вбивати? Це справедливо?
- Справедливо, бо оунівці вбивали всіх, хто співробітничав з радянською владою, а як же інакше?
- Інакше..., життя людини, ми знаємо, найцінніше, що є на землі, а тут людей вбивали взагалі нізащо. Це ненормально. А скільки вони погубили вояків Радянської Армії, які виганяли фашистів з території Західної України. Якщо б не мужність і героїзм простих воїнів, німці б, може, панували не тільки в Україні, а й у всьому світі. Тому, я вважаю, що оунівці вели себе як бандити.
- А я не згодна з тобою, жорстокістю оунівці відповідали на жорстокість органів НКВС. Послухайте, що записав у своєму щоденнику у 1945 р. О. Довженко, він це почув у розмові з одним з учасників боротьби в Західній Україні. Довженко пише (російською мовою):
«Одного националиста я повесил вниз головой и жег на медленном огне, вырезал из него куски мяса..., а он, гадюка, так и умер, крича «Славься, Украина!» Сколько я их перемучил...»
Учитель. Слід додати, що в даному випадку ми маємо справу з жорстокістю окремих людей чи нелюдей, але ми знаємо про депортацію людей з Західної України на державному рівні.
- Що ми про це знаємо?
На державному рівні проводилась депортація населення. Що підтримувало УПА. На Схід було виселено 200 тис. співучасників бандерівських угрупувань. А всього, враховуючи „розкуркулення" у 1945-1950-х роках було депортовано близько 500 тис. західних українців (це 65906 родин).
Слово Пам'яті.
Пам'ять (виступ учениці).
Переходимо до нашого часу.
Що відбулося 14 жовтня 2007 року у річницю створення УПА у Львові та Києві?
В Києві воїни УПА пройшли Хрещатиком, а у Львові колишні воїни УПА 14.10.2007 р. зібралися перед ратушею з вимогою визнати їхній рух національно-визвольним і надати їм статус ветеранів війни. Один з воїнів УПА казав: „Хочу дочекатися такого рішення, бо я чотири роки був у лісах, вісім років відсидів у концтаборі. А мені вже 80 років. Скоро помру. І хочу дочекатися такого рішення офіційно".
Яка ваша думка, дочекається свого цей чоловік чи ні?
Важко сказати: може тоді, коли всі воїни УПА і ветерани Великої Вітчизняної війни помруть. Їх залишились одиниці.
Але наш президент В. Ющенко налаштований на примирення обох воюючих сторін. І я думаю, Верховна Рада прийме відповідне рішення.
Робимо підсумки.
Які? Хто може?
Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни увібрав боротьбу як проти гітлерівської окупації, так і за відновлення української держави. І радянський, і націоналістичний партизанський та підпільний рухи наближали час перемоги. Але, на жаль, вони залишалися на різних політичних позиціях, тому радянські війська, партизани й УПА перебували в стані відкритої війни, що послабувало Рух Опору.
Отже, до якого висновку ми дійдемо в нашій дискусії: „Бандерівщина - бандитизм чи народний рух?"
Однозначної відповіді ми дати не зможемо, якщо наша історія за 64 роки (спочатку війни) не дала конкретної відповіді. Але наша більшість схиляється до того, що це національно-визвольний рух. Будемо сподіватися, що в найближчий час це питання буде вирішено.
Як ви вважаєте, корисним для вас є цей диспут чи не дуже?
Оцінювання: залежно від активності і аргументованості виступів.
Домашнє завдання: написати творчу роботу на тему: „Якою була б доля України, якби ОУН в 50-х роках перемогла у боротьбі з органами НКВС СРСР?".
Показаны сообщения с ярлыком Відкриті уроки. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Відкриті уроки. Показать все сообщения
пятница, 30 октября 2009 г.
четверг, 29 октября 2009 г.
Часи міжусобиць та скрути.Урок - дослідження.
Часи міжусобиць і скрути
Урок-дослідження. Прояви ослаблення Київської держави, характеристика Володимира Мономаха
Мета:
розкрити причини й прояви ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців і монголо-татар;
з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними;
дати характеристику Володимирові Мономаху як авторитетному князю, який „тримав руські землі воєдино";
розвивати вміння орієнтуватись в історичних подіях, логічно мислити, працювати з історичною картою, висловлювати власну думку, виховувати повагу до захисників рідної землі.
Тип уроку: урок-дослідження.
Обладнання: підручник В. Мисана, оповідання 9; карта Київської Русі ХІ-ХІІІ ст.; портрет В.Мономаха; електронний атлас.
Основні поняття: князівські усобиці, доба роздробленості, монгольське панування, данина, Золота Орда.
Основні дати:
1068 р. - битва на р. Алті;
1097 р. - Любецький з'їзд;
1111 р. - розгром половецьких орд;
1113 р. - початок правління Володимира Мономаха;
1223 р. - поразка русько-половецьких військ на річці Калці;
1237 р. - похід хана Батия на Русь;
1204 р. - оборона Києва.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо тему: „Часи міжусобиць і скрути". Відкрили зошити і записали дату, тему сьогоднішнього уроку. Чому занепала Київська держава? Якою небезпекою для руських земель стали князівські міжусобиці. Яким лихом для руських земель була монголо-татарська навала? Познайомимось із правлінням Володимира Мономаха, авторитетного князя, який „тримав руські землі воєдино!"
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель. Але, перед тим, як говорити про часи міжусобиць і скрути, давайте згадаємо про час розквіту Київської Русі, а саме період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
На хвилинку заплющіть очі. Перенесіться в часи Київської Русі кінця Х-першої половини ХІ століть. Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних справ обох князів. Одна група літописців повинна назвати факти, пов'язані з діяльністю князя Володимира Великого у справі зміцнення державності, а друга - Ярослава Мудрого.
Метод „Естафета ідей"
Перший ряд - ви будите літописцями князя В. Великого.
Другий ряд - наші кур'єри.
Третій ряд - літописці доби Ярослав Мудрого.
Ваша задача: із представленого переліку корисних справ ви провинні вибрати ті, що характеризують князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Вибираєте тільки один факт і передаєте кур'єрові. У вас всі ідеї однакові, а кур'єри повинні доставати ідеї до назначеного пункту і побудувати „Вежу Володимира Великого" і „Ярославову вежу".
Приступаючи до роботи, пам'ятайте, що переможе та група літописців, яка прально і швидше зробить перелік корисних справ В. Великого та Я. Мудрого.
Поспішають кур'єри до стольного града Києва, щоб побудувати вежу корисних справ В. Великого та Я. Мудрого, щоб примножити славу Київської Русі.
В. Великий (978-1015)
Я. Мудрий (1019-1054)
завершив об'єднання руських земель
розгромив печенігів 1036
988 р. - запровадив християнство
збудував Софіївський собор
споруджував міста-фортеці та земляні вали;
сприяв поширенню знань розбудові Києва
запровадив золоті і срібні монети - златники та срібляники
зібрав бібліотеку
усунув від влади вождів племінних князів і замість них посадив своїх синів
укладав вигідні шлюби з королівськими родинами
дбав про налагодження дружніх стосунків із європейськими країнами
створив перший збірник законів - „Руська правда"
Молодці. Майже одночасно справились з завданням. Сильними виявились обидві команди.
Учитель. Поглянемо на ці вежі, скільки корисних справ налічується завдяки їм київська Русь досягла розквіту, слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на заході. Народ шанобливо став називати князів одного - Великим, іншого - Мудрим. Їхні імена шановані й нині.
Міць держави повинні були примножувати діти великих князів.
ІІІ. Мотивація діяльності учнів
Учитель. Послухайте ще раз знайоме, останнє звернення до своїх синів помираючого князя Ярослава Мудрого.
Зачитує учень:
„Ссе я одхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майже межи собою любов, бо ви брати від одного отця і однієї матері. Якщо є будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат брата, пробувайте мирно".
Учитель. Чи послухались нащадки князя?
Учень. Не прислухалися сини до мудрих слів свого батька Ярослава. Після його смерті кожен із них забажав бачити себе князем київським.
Учитель. Уже через 25 років після смерті Я. Мудрого між його синами спалахнула за владу - звідси і виникло поняття „князівські усобиці".
Робота над поняттям. На дошці записані поняття.
Учитель. Щоб встановити зв'язок між цим фактом і темою нашого уроку спробуємо створити історичний ланцюжок.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Князівські чвари. Боротьба з кочовиками
Завдання
Наведені нижче історичні події розташуйте у логічній послідовності, а їх номери - відповідно до даного ланцюжка. І ми дізнаємося про те, до яких наслідків ужитті Київської Русі призвела війна між синами Ярослава.
Війна між синами та онуками Я. Мудрого за владу і землю.
Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву.
Посилення нападів половців.
Послаблення військової могутності Київської Русі.
Смерть Я. Мудрого.
Занепад Київської Русі.
Учитель. Звірте ваші відповіді із зразком на дошці. Отже, що ж стало причиною занепаду Київської Русі?
Учні. Боротьба між князями за владу. Спустошливі набіги половців.
Учитель. Ці причини змушували задуматися князів над подальшою долею Київської державності. Яке найважливіше завдання стояло перед ними?
Учні. Припинити міжусобні війни. Встановити необхідний мир, злагода потрібна була для боротьби проти спільного ворога - половців.
Робота над поняттям.
2. Пошуки шляхів подолання усобиць
Аналіз історичної події: Любецький з'їзд.
Учитель. Зараз ми станемо свідками однієї історичної події. Діти нам представлять творчий проект. Слово надається історіографам. Будь ласка!
Історіограф. Історична довідка: дата події - 1097 р.
Карта - Місце події - місто Любеч біля Києва.
Причини:
спустошливі набіги половців;
необхідність залагодження суперечок між князями.
Учасники - 6 руських князів (Святополк Київський Володимир Мономах, Олег, Давид Святославович, Василько Ростиславович, Давид Ігорович).
Зібрали вони в Любечі на раду для влаштування миру і сказали один одному.
Рольова гра:
Для чого губимо руську землю, самі проти себе уособиці діючи?
Половці землю нашу розносять і радіють, що між нами війна точиться.
Сьогодні ми зібралися в Любечі для вирішення важливих питань.
Життя немає від тих кочівників, руйнують наші міста, забирають у полон наших матерів та сестер.
В 1060 р. при битві на річці Альті не змогли їх подолати.
У кого будуть які пропозиції?
Я хочу, щоб кожен мав право на вотчину (батьківські землі).
Я пропоную: припинити ворожнечу між собою. Негоже, щоб брат ішов на брата.
Відтепер з'єднаймося в одне серце, щоб боронити рідну землю.
Так і зробимо! Засвідчимо свої рішення підписами.
Учитель. Дякую учасникам проекту.
Учасники з'їзду вирішили не нападати один на одного, припинити чвари і розпочати спільну боротьбу проти половців.
Однак рішення з'їзду виконували не всі. Єдине, в чому князі досягли єдності, - у боротьбі проти половців.
Об'єднані київські дружини в 1111 р. ущент розбили половецькі орди - (знову звертаємося до історичного словничка) військо.
Руська земля на деякий час дістала спокій. Цей період припадає на час правління Володимира Мономаха (113-1125).
3. Володимир Мономах
Про правління Володимира Мономаха прочитаємо в підручнику параграфа 9, на с. 56. Починаєте читати від абзацу „В. Мономах..." і закінчуєте першим абзацом на с. 57.
Завдання
Наскільки ви зрозуміли зміст прочитаного, я зараз дізнаюся. Перед вами історична мозаїка. Необхідно заповнити її пропуски.
Володимир Мономах (1113-1125)
Припинив між князями ...
У ... р. посів престол у Києві
Написав літературний твір ...
Підтримував зв'язки з державами ...
Здійснив низку походів проти ...
Примусив князів визнати владу ...
Учитель. На сьогодні підготувала повідомлення ___, звідки походить прізвище Мономах.
Текст-цікавинка
Він був сином Всеволода Ярославовича і дочки візантійського імператора Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир був прозваний Мономахом. З іменем князя пов'язують „Шапку Мономаха", немовби отриману ним від візантійського імператора, якою неначе коронували в Московії всіх царів ще від Івана Грозного. Насправді ця своєрідна корона виготовлена в XIII-XIV ст. і не могла належати князю Київської Русі Володимиру.
Учитель. Володимир Мономах залишив у спадок літературний твір „Повчання дітям". Ось деякі настанови, які заповідав Великий княж своїм дітям майже тисячу років тому. Послухаємо їх.
Учень зачитує свиток.
„Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів,
У домі своїм не лінуйтесь, а за всім дивіться...
Щоб не посміялися ті, які приходять до вас,
Ні з дому вашого, ні з обіду вашого.
Лжі бережіться, і п'янства, бо в цьому душа
Погибає і тіло. Недужого одвідайте, за
Мерцем ідіте, то що всі ми смертні єсмо.
І чоловіка не минуть, не привітавши, добре
слово йому подайте".
Учитель. Діти, давайте подумаємо, які поради Володимира Мономаха ми можемо взяти для себе, в наше життя?
Учні відповідають.
Учитель. Але найголовніший заповіт Мономаха своїм нащадкам - бути єдиними, боронити разом свою землю.
Учитель. Які співзвучні заклики київських князів із сьогоденням. Ми живемо в незалежній державі. Тоді країна буде сильною, як буде єдина. Та нажаль, в наші дні деякі політики не можуть порозумітися, об'єднати свої сили для процвітання України. До єднання політичних сил закликає наш Президент В. Ющенко в Універсалі національної єдності.
Учитель. Це сьогодні...
А ми з вами повертаємося до історичних подій Київської Русі. Закликав до єднання В. Мономах. Однак, Мономахове слово не було почуте усіма, й через деякий час міжкнязівські уособиці спалахнулим з новою силою. Київська держава розпалася на 1,5 десятка земель - князівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.
Київська Русь
Новгородська, Псковська землі
Володимиро-Суздальська, Рязанська
Київська, Чернігівська, Сіверська землі
Галицька і Волинська землі
Цей період в історії називаються періодом роздробленості.
Робота над поняттям.
4. Назва монголо-татар
Учитель. Великим лихом для послаблених князівськими уособицями руських земель стала назва монголо-татар, що рушили з глибини Азії на завоювання нових земель, підкорили собі багато народів, дійшли до половецьких степів.
Історичний словничок. Робота над поняттям.
Монголо-татари - войовничі азіатські племена.
Перша зустріч між русичами та монголо-татарами на чолі з їхнім правителем - відбулася на річці Калці біля Азовського моря в 1223 році. Для русько-половецького війська вона закінчилася поразкою.
Проплило сімнадцять років -
І татари знов прийшли,
Знову їх заржали коні.
І верблюди заревли.
Новий похід на Русь розпочався в 1237 році, очолив його онук Чингізхана - хан Батий.
Робота з електронним атласом
Завдання
Давайте простежимо за атласом шлях монгольських завойовників, позначимо землі Південно-Західної Русі, підкорені ними, занотуємо в зошити.
Наприклад, 1237 р. під владою монголо-татар опинились міста Рязань, Володимир - на Клязьмі, Ростов та інші.
У 1239 р. завойовники рушили на князівська Південно-Західної Русі (березень - Переяславль, жовтень - Чернігів).
У 1240 р. - Київська земля.
У 1241 р. - Галицько-Волинська.
А за ними похід на Західну Європу.
Перша група - у 1249 р.
Друга група - у 1240 р.
Третя група - у 1241 р.
Учитель. Ми бачимо, що всі землі Південно-Західної Русі, а це нинішня територія України, були підкорені монголо-татарами. Героїчною сторінкою вписано в історію боротьбу киян за своє місто.
5. Оборона Києва
Учитель. Це сталося восени 1240 р. (включаємо комп'ютерну картину).
Ось як описує ці події літописець.
„І обступила Київ сила татарська. І був город облозі великій. І не можна було жодному вийти з міста. І не можна було чути один одного у місті від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від іржання табунів коней, від крику і зойку безлічі людей. Безперестанку стінобитні машини і вдень, і вночі били в стіни. Городяни мужньо боролись, і лилася кров, як вода, і послав Батий послів до киян зі словами: „Якщо підкоритесь мені, помилую вас, якщо чинитимете опір, загинете лютою смертю". Та городяни не прослухали його. Батий, розгнівавшись, наказати брати місто приступом. Тяжко поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних полягло, і були переможені кияни. І вдерлися татари до міста. Останні сховались за стінами церкви Святої Богородиці. І від ваги повалилися стіни церковні, і взяли та татари місто... А воєводу Дмитра підвели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його, зваживши на його мужність...
Після дев'ятиденного штурму київ був підданий страшенному, небаченому розоренню. Живі заздрили мертвим".
Учитель. Ранили Русь у саме серце, Київ пав, почалися довгі роки монголо-татарського яра (неволя, іго). Більше ніж на 120 років Русь знаходилась під владою монголо-татар.
Залежні території її увійшли до складу нової імперії - Золотої Орди, столиця - сарай - Бату (місто Батия).
Словничок.
Імперія - держава. Утворена внаслідок завоювань.
Руські землі сплачували монголам данину зерном, худобою, грошима. Це було велике лихо для землі Київської, свідками якого ви сьогодні були на уроці.
Закріплення
Протягом уроку ми працювали над головною проблемою (скрутні часи Київської Русі. Використаємо методичну стратегію „Гронування", узагальнімо наші знання. Скажіть, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте „Часи міжусобиць і скрути".
У вигляді грони ми відтворили пов'язаний матеріал, який опрацювали на сьогоднішньому уроці.
Підсумок
Учитель. Сьогодні ви дізналися про те, як занепадала велична Київська держава.
Що з великої держави
Стали князівства малі
Так князі розбили силу
Української землі.
Щоб такі події не повторювались, будемо ж пам'ятати „Повчання В. Мономаха".
Домашнє завдання
Опрацювати параграф 9, питання і завдання на с. 61, підручник В. Мисана.
Мотивація оцінок. Картка „Активність учня на уроці"
Перед вами на партах лежать картки „Активність учня на уроці". Щоб мені допомогти оцінити вашу роботу на уроці, проставте позначки за критеріями, відповідно до кожного етапу уроку.
Урок-дослідження. Прояви ослаблення Київської держави, характеристика Володимира Мономаха
Мета:
розкрити причини й прояви ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців і монголо-татар;
з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними;
дати характеристику Володимирові Мономаху як авторитетному князю, який „тримав руські землі воєдино";
розвивати вміння орієнтуватись в історичних подіях, логічно мислити, працювати з історичною картою, висловлювати власну думку, виховувати повагу до захисників рідної землі.
Тип уроку: урок-дослідження.
Обладнання: підручник В. Мисана, оповідання 9; карта Київської Русі ХІ-ХІІІ ст.; портрет В.Мономаха; електронний атлас.
Основні поняття: князівські усобиці, доба роздробленості, монгольське панування, данина, Золота Орда.
Основні дати:
1068 р. - битва на р. Алті;
1097 р. - Любецький з'їзд;
1111 р. - розгром половецьких орд;
1113 р. - початок правління Володимира Мономаха;
1223 р. - поразка русько-половецьких військ на річці Калці;
1237 р. - похід хана Батия на Русь;
1204 р. - оборона Києва.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо тему: „Часи міжусобиць і скрути". Відкрили зошити і записали дату, тему сьогоднішнього уроку. Чому занепала Київська держава? Якою небезпекою для руських земель стали князівські міжусобиці. Яким лихом для руських земель була монголо-татарська навала? Познайомимось із правлінням Володимира Мономаха, авторитетного князя, який „тримав руські землі воєдино!"
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель. Але, перед тим, як говорити про часи міжусобиць і скрути, давайте згадаємо про час розквіту Київської Русі, а саме період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
На хвилинку заплющіть очі. Перенесіться в часи Київської Русі кінця Х-першої половини ХІ століть. Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних справ обох князів. Одна група літописців повинна назвати факти, пов'язані з діяльністю князя Володимира Великого у справі зміцнення державності, а друга - Ярослава Мудрого.
Метод „Естафета ідей"
Перший ряд - ви будите літописцями князя В. Великого.
Другий ряд - наші кур'єри.
Третій ряд - літописці доби Ярослав Мудрого.
Ваша задача: із представленого переліку корисних справ ви провинні вибрати ті, що характеризують князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Вибираєте тільки один факт і передаєте кур'єрові. У вас всі ідеї однакові, а кур'єри повинні доставати ідеї до назначеного пункту і побудувати „Вежу Володимира Великого" і „Ярославову вежу".
Приступаючи до роботи, пам'ятайте, що переможе та група літописців, яка прально і швидше зробить перелік корисних справ В. Великого та Я. Мудрого.
Поспішають кур'єри до стольного града Києва, щоб побудувати вежу корисних справ В. Великого та Я. Мудрого, щоб примножити славу Київської Русі.
В. Великий (978-1015)
Я. Мудрий (1019-1054)
завершив об'єднання руських земель
розгромив печенігів 1036
988 р. - запровадив християнство
збудував Софіївський собор
споруджував міста-фортеці та земляні вали;
сприяв поширенню знань розбудові Києва
запровадив золоті і срібні монети - златники та срібляники
зібрав бібліотеку
усунув від влади вождів племінних князів і замість них посадив своїх синів
укладав вигідні шлюби з королівськими родинами
дбав про налагодження дружніх стосунків із європейськими країнами
створив перший збірник законів - „Руська правда"
Молодці. Майже одночасно справились з завданням. Сильними виявились обидві команди.
Учитель. Поглянемо на ці вежі, скільки корисних справ налічується завдяки їм київська Русь досягла розквіту, слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на заході. Народ шанобливо став називати князів одного - Великим, іншого - Мудрим. Їхні імена шановані й нині.
Міць держави повинні були примножувати діти великих князів.
ІІІ. Мотивація діяльності учнів
Учитель. Послухайте ще раз знайоме, останнє звернення до своїх синів помираючого князя Ярослава Мудрого.
Зачитує учень:
„Ссе я одхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майже межи собою любов, бо ви брати від одного отця і однієї матері. Якщо є будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат брата, пробувайте мирно".
Учитель. Чи послухались нащадки князя?
Учень. Не прислухалися сини до мудрих слів свого батька Ярослава. Після його смерті кожен із них забажав бачити себе князем київським.
Учитель. Уже через 25 років після смерті Я. Мудрого між його синами спалахнула за владу - звідси і виникло поняття „князівські усобиці".
Робота над поняттям. На дошці записані поняття.
Учитель. Щоб встановити зв'язок між цим фактом і темою нашого уроку спробуємо створити історичний ланцюжок.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Князівські чвари. Боротьба з кочовиками
Завдання
Наведені нижче історичні події розташуйте у логічній послідовності, а їх номери - відповідно до даного ланцюжка. І ми дізнаємося про те, до яких наслідків ужитті Київської Русі призвела війна між синами Ярослава.
Війна між синами та онуками Я. Мудрого за владу і землю.
Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву.
Посилення нападів половців.
Послаблення військової могутності Київської Русі.
Смерть Я. Мудрого.
Занепад Київської Русі.
Учитель. Звірте ваші відповіді із зразком на дошці. Отже, що ж стало причиною занепаду Київської Русі?
Учні. Боротьба між князями за владу. Спустошливі набіги половців.
Учитель. Ці причини змушували задуматися князів над подальшою долею Київської державності. Яке найважливіше завдання стояло перед ними?
Учні. Припинити міжусобні війни. Встановити необхідний мир, злагода потрібна була для боротьби проти спільного ворога - половців.
Робота над поняттям.
2. Пошуки шляхів подолання усобиць
Аналіз історичної події: Любецький з'їзд.
Учитель. Зараз ми станемо свідками однієї історичної події. Діти нам представлять творчий проект. Слово надається історіографам. Будь ласка!
Історіограф. Історична довідка: дата події - 1097 р.
Карта - Місце події - місто Любеч біля Києва.
Причини:
спустошливі набіги половців;
необхідність залагодження суперечок між князями.
Учасники - 6 руських князів (Святополк Київський Володимир Мономах, Олег, Давид Святославович, Василько Ростиславович, Давид Ігорович).
Зібрали вони в Любечі на раду для влаштування миру і сказали один одному.
Рольова гра:
Для чого губимо руську землю, самі проти себе уособиці діючи?
Половці землю нашу розносять і радіють, що між нами війна точиться.
Сьогодні ми зібралися в Любечі для вирішення важливих питань.
Життя немає від тих кочівників, руйнують наші міста, забирають у полон наших матерів та сестер.
В 1060 р. при битві на річці Альті не змогли їх подолати.
У кого будуть які пропозиції?
Я хочу, щоб кожен мав право на вотчину (батьківські землі).
Я пропоную: припинити ворожнечу між собою. Негоже, щоб брат ішов на брата.
Відтепер з'єднаймося в одне серце, щоб боронити рідну землю.
Так і зробимо! Засвідчимо свої рішення підписами.
Учитель. Дякую учасникам проекту.
Учасники з'їзду вирішили не нападати один на одного, припинити чвари і розпочати спільну боротьбу проти половців.
Однак рішення з'їзду виконували не всі. Єдине, в чому князі досягли єдності, - у боротьбі проти половців.
Об'єднані київські дружини в 1111 р. ущент розбили половецькі орди - (знову звертаємося до історичного словничка) військо.
Руська земля на деякий час дістала спокій. Цей період припадає на час правління Володимира Мономаха (113-1125).
3. Володимир Мономах
Про правління Володимира Мономаха прочитаємо в підручнику параграфа 9, на с. 56. Починаєте читати від абзацу „В. Мономах..." і закінчуєте першим абзацом на с. 57.
Завдання
Наскільки ви зрозуміли зміст прочитаного, я зараз дізнаюся. Перед вами історична мозаїка. Необхідно заповнити її пропуски.
Володимир Мономах (1113-1125)
Припинив між князями ...
У ... р. посів престол у Києві
Написав літературний твір ...
Підтримував зв'язки з державами ...
Здійснив низку походів проти ...
Примусив князів визнати владу ...
Учитель. На сьогодні підготувала повідомлення ___, звідки походить прізвище Мономах.
Текст-цікавинка
Він був сином Всеволода Ярославовича і дочки візантійського імператора Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир був прозваний Мономахом. З іменем князя пов'язують „Шапку Мономаха", немовби отриману ним від візантійського імператора, якою неначе коронували в Московії всіх царів ще від Івана Грозного. Насправді ця своєрідна корона виготовлена в XIII-XIV ст. і не могла належати князю Київської Русі Володимиру.
Учитель. Володимир Мономах залишив у спадок літературний твір „Повчання дітям". Ось деякі настанови, які заповідав Великий княж своїм дітям майже тисячу років тому. Послухаємо їх.
Учень зачитує свиток.
„Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів,
У домі своїм не лінуйтесь, а за всім дивіться...
Щоб не посміялися ті, які приходять до вас,
Ні з дому вашого, ні з обіду вашого.
Лжі бережіться, і п'янства, бо в цьому душа
Погибає і тіло. Недужого одвідайте, за
Мерцем ідіте, то що всі ми смертні єсмо.
І чоловіка не минуть, не привітавши, добре
слово йому подайте".
Учитель. Діти, давайте подумаємо, які поради Володимира Мономаха ми можемо взяти для себе, в наше життя?
Учні відповідають.
Учитель. Але найголовніший заповіт Мономаха своїм нащадкам - бути єдиними, боронити разом свою землю.
Учитель. Які співзвучні заклики київських князів із сьогоденням. Ми живемо в незалежній державі. Тоді країна буде сильною, як буде єдина. Та нажаль, в наші дні деякі політики не можуть порозумітися, об'єднати свої сили для процвітання України. До єднання політичних сил закликає наш Президент В. Ющенко в Універсалі національної єдності.
Учитель. Це сьогодні...
А ми з вами повертаємося до історичних подій Київської Русі. Закликав до єднання В. Мономах. Однак, Мономахове слово не було почуте усіма, й через деякий час міжкнязівські уособиці спалахнулим з новою силою. Київська держава розпалася на 1,5 десятка земель - князівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.
Київська Русь
Новгородська, Псковська землі
Володимиро-Суздальська, Рязанська
Київська, Чернігівська, Сіверська землі
Галицька і Волинська землі
Цей період в історії називаються періодом роздробленості.
Робота над поняттям.
4. Назва монголо-татар
Учитель. Великим лихом для послаблених князівськими уособицями руських земель стала назва монголо-татар, що рушили з глибини Азії на завоювання нових земель, підкорили собі багато народів, дійшли до половецьких степів.
Історичний словничок. Робота над поняттям.
Монголо-татари - войовничі азіатські племена.
Перша зустріч між русичами та монголо-татарами на чолі з їхнім правителем - відбулася на річці Калці біля Азовського моря в 1223 році. Для русько-половецького війська вона закінчилася поразкою.
Проплило сімнадцять років -
І татари знов прийшли,
Знову їх заржали коні.
І верблюди заревли.
Новий похід на Русь розпочався в 1237 році, очолив його онук Чингізхана - хан Батий.
Робота з електронним атласом
Завдання
Давайте простежимо за атласом шлях монгольських завойовників, позначимо землі Південно-Західної Русі, підкорені ними, занотуємо в зошити.
Наприклад, 1237 р. під владою монголо-татар опинились міста Рязань, Володимир - на Клязьмі, Ростов та інші.
У 1239 р. завойовники рушили на князівська Південно-Західної Русі (березень - Переяславль, жовтень - Чернігів).
У 1240 р. - Київська земля.
У 1241 р. - Галицько-Волинська.
А за ними похід на Західну Європу.
Перша група - у 1249 р.
Друга група - у 1240 р.
Третя група - у 1241 р.
Учитель. Ми бачимо, що всі землі Південно-Західної Русі, а це нинішня територія України, були підкорені монголо-татарами. Героїчною сторінкою вписано в історію боротьбу киян за своє місто.
5. Оборона Києва
Учитель. Це сталося восени 1240 р. (включаємо комп'ютерну картину).
Ось як описує ці події літописець.
„І обступила Київ сила татарська. І був город облозі великій. І не можна було жодному вийти з міста. І не можна було чути один одного у місті від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від іржання табунів коней, від крику і зойку безлічі людей. Безперестанку стінобитні машини і вдень, і вночі били в стіни. Городяни мужньо боролись, і лилася кров, як вода, і послав Батий послів до киян зі словами: „Якщо підкоритесь мені, помилую вас, якщо чинитимете опір, загинете лютою смертю". Та городяни не прослухали його. Батий, розгнівавшись, наказати брати місто приступом. Тяжко поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних полягло, і були переможені кияни. І вдерлися татари до міста. Останні сховались за стінами церкви Святої Богородиці. І від ваги повалилися стіни церковні, і взяли та татари місто... А воєводу Дмитра підвели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його, зваживши на його мужність...
Після дев'ятиденного штурму київ був підданий страшенному, небаченому розоренню. Живі заздрили мертвим".
Учитель. Ранили Русь у саме серце, Київ пав, почалися довгі роки монголо-татарського яра (неволя, іго). Більше ніж на 120 років Русь знаходилась під владою монголо-татар.
Залежні території її увійшли до складу нової імперії - Золотої Орди, столиця - сарай - Бату (місто Батия).
Словничок.
Імперія - держава. Утворена внаслідок завоювань.
Руські землі сплачували монголам данину зерном, худобою, грошима. Це було велике лихо для землі Київської, свідками якого ви сьогодні були на уроці.
Закріплення
Протягом уроку ми працювали над головною проблемою (скрутні часи Київської Русі. Використаємо методичну стратегію „Гронування", узагальнімо наші знання. Скажіть, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте „Часи міжусобиць і скрути".
У вигляді грони ми відтворили пов'язаний матеріал, який опрацювали на сьогоднішньому уроці.
Підсумок
Учитель. Сьогодні ви дізналися про те, як занепадала велична Київська держава.
Що з великої держави
Стали князівства малі
Так князі розбили силу
Української землі.
Щоб такі події не повторювались, будемо ж пам'ятати „Повчання В. Мономаха".
Домашнє завдання
Опрацювати параграф 9, питання і завдання на с. 61, підручник В. Мисана.
Мотивація оцінок. Картка „Активність учня на уроці"
Перед вами на партах лежать картки „Активність учня на уроці". Щоб мені допомогти оцінити вашу роботу на уроці, проставте позначки за критеріями, відповідно до кожного етапу уроку.
Україна під час Другої світової війни.
Україна під час другої світової війни
Конспект уроку з історії України у 11 класі
Це перша тема, яка вивчається в 11-му класі з історії України. Проведення цього уроку передбачало відвідання Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Урок доцільно проводити перед тематичною атестацією.
Безпосередньо уроку передувала самостійна робота учнів з підбору історичного матеріалу, а також вирішення організаційних питань з адміністрацією музею. Перед уроком детально ознайомилися з особливостями побудови експозицій музею й адаптували свій урок до них. Урок проходить у вигляді активного діалогу між учителем та учнями.
Мета: повторити, закріпити й узагальнити навчальний матеріал із даної теми, розвинути вміння та навички самостійної роботи з додатковим історичним матеріалом, аналізувати побачену та почуту інформацію. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за своїх предків - воїнів Великої Вітчизняної війни, повагу до історичного минулого нашої Батьківщини.
ХІД УРОКУ
Вступне слово вчителя. Учні, ми з вами знаходимось на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. І це не випадково. Сьгодні православний світ відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці, яка з давніх давен є покровителькою землі нашої, але, очевидно, не випадково так співпало, що в цей день наша країна відзначає ще одне, величне та воїстину героїчне свято - День визволення України від німецько-фашистських загарбників.
На уроках з історії України ми щойно завершили вивчати тему «Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)». Сьогодні в цьому прекрасному музеї ми підіб'ємо підсумки вивченого матеріалу й одночасно з тим, сподіваюсь, дізнаємось багато чого нового та цікавого про цю героїчну сторінку історії нашого народу.
Для того щоб легше вам зорієнтуватись у музеї, хочу зауважити, що тематика виставково-експозиційних залів музею побудована за хронологічним принципом і складається з 15-ти залів, які відображають основні віхи історії Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
Проходимо в перший зал музею.
Зал 1. Початок Другої світової війни
Використовуючи опорні знання учнів із всесвітньої історії за 10-й клас, пригадаємо прихід Гітлера до влади в Німеччині, про його прагнення підкорити весь світ і завоювати весь життєвий простір для німецької чистокровної раси. Звертаємо увагу на складну геополітичну ситуацію, яка склалася в Європі та у світі напередодні війни, а також про радянсько-німецький пакт про ненапад і таємні протоколи від 23 серпня 1939 року.
Для активізації опорних знань учнів учителем ставляться запитання типу:
Коли підписано радянсько-німецький пакт про ненапад?
Що ви знаєте про зміст таємних протоколів, що супроводжували цей пакт?
Як називався план нападу Німеччини на Польщу?
Коли розпочалась Друга світова війна?
Пригадуємо про радянські територіальні придбання 1939-1940 років (1939 р. - Західна Україна та Західна Білорусія. Протягом 1940 р. до СРСР приєднано Північну Буковину, Північну та Південну Бессарабію, країни Прибалтики та територію на кордоні з Фінляндією - Карельський перешийок).
Далі звертаємось до експозицій музею й робимо короткий огляд першого виставкового залу.
Зал 2. Початок Великої Вітчизняної війни
Учитель. 22 червня 1941 р. почалась Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радяньських містах і важливих стратегічних пунктах (у т. ч. бомбардувань зазнали Київ та аеродром у Жулянах). Потім війська вермахту перейшли радянський кордон. Початок війни для СРСР виявився вкрай несприятливим.
Використовуючи раніше набуті знання, разом з учнями з'ясовуємо причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни, а саме:
Керівництво країни не хотіло вірити в можливий швидкий початок війни й цим сковувало дії своїх підлеглих, дезорієнтувало їх.
Довоєнні репресії знищили більшу частину вищого та середнього командного складу армії.
Невірне стратегічне розміщення військ і резервів (зосереджені біля кордонів війська опинились у руках ворога й були знищені в перші дні війни).
Червона армія не закінчила переозброєння новими зразками зброї та воєнної техніки.
Демонтаж оборонних споруд на лінії старого радянського кордону.
Говоримо про введення режиму воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів (30 червня 1941 року створено Державний Комітет оборони). Червень-серпень 1941 року - тільки з України мобілізовано 2 млн осіб, на воєнний лад перебудовано народне господарство.
Евакуйовано 3,8 млн робітників, селян і службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ.
Знищувалось усе, що не могли вивезти в тил. Одночасно з цим у роботі з евакуації спостерігалась велика дезорганізація: було обмаль часу, і тому до рук фашистів потрапили величезні матеріальні цінності.
Робимо короткий огляд експозиції другого залу музею.
Зал 3. Оборона Києва
Розпочинаємо розповідь із початку прикордонних боїв перших днів війни (згадується танковий бій 23-29 червня 1941 р. у районі Рівне-Луцьк-Дубно-Броди та його наслідки).
Обговорюються спроби Червоної Армії зупинити противника на старому державному кордоні та прорив німецькими військами оборони Південно-Західного фронту. 11 липня 1941 року фашистські війська підійшли до р. Ірпінь, що за 15 км від Києва.
Бесіда за запитаннями з метою актуалізації опорних знань:
Коли розпочалась оборона Києва?
Скільки днів вона тривала?
Які війська обороняли Київ?
Наводимо статистичні дані:
Київ обороняли війська Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. П. Кирпоноса (5А, 37А, 26А), частини УР;
200 тис. мешканців Києва влились до військ Південно-Західного фронту;
900 тис. киян стали добровольцями або поповнили ряди винищувальних батальйонів;
160 тис. мешканців міста працювали на будівництві оборонних споруд.
Далі використовуємо повідомлення учениці про оборону Києва в районі селища Жуляни (базується на інформації Книги пам яті України: Місто-герой Київ у спогадах місцевих жителів - очевидців подій). Учні користуються картою «Героїчна оборона Києва (11 липня-15 вересня 1941 року)» - експонатом музею.
Критична обстановка під Києвом сталася 8-10 серпня. У ці дні частинам 95, 132 та 299-ї піхотних дивізій ворога вдалося вийти на околицю Жулян, Голосіївських висот, підійти до Лисої Гори. Здавалось, ще мить - і гітлерівці увірвуться до міста. Для зміцнення керівництва військами, що захищали Київ, у ході бойових дій було створено 37-му армію. Подальше просування ворога було призупинено самовідданими діями бійців і командирів 14-ї, 206, 284, 295-ї стрілецьких дивізій, 2, 3, 5, 6 та 212-ї повітряно-десантних бригад, підрозділів народного ополчення, комсомольського полку, бронепоїздів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Бої велись із надзвичайною жорстокістю. Лінія окопів проходила вздовж окружної дороги та частково через селище Жуляни. Будинки, господарські споруди, погреби ставали вогневими точками, складами боєприпасів, перев'язочними пунктами. Безпосередньо на цій ділянці фронту оборону столиці тримали бійці 212-ї повітряно-десантної бригади під командуванням полковника І. І. Затєвахіна.
На підтримку військ Київського укріпрайону 8 серпня 26-та армія завдала контрудару в напрямку Богуслава. На світанку 11 серпня, розвиваючи успіх попередніх днів, наші бійці завдали ворогові сильного удару за всіма напрямками наступаючих військ. Були відбиті Теремки, Мишоловка, Чабани, Пирогів і Жуляни. У ході боїв було розгромлено 44, 71, 299-у німецькі дивізії. Багато бійців і командирів Червоної Армії були нагороджені орденами та медалями, а військові частини - червоними прапорами трудящих міста.
Пропонується перегляд документального фільму «Оборона Києва» (3-4 хв).
Далі робимо короткий огляд експозиції 3-го залу музею.
Відповідаємо на запитання учнів.
Зал 4. Оборона Одеси. Бойові дії в Лівобережній Україні та в Донбасі. Битва за Москву, Ленінград і в Заполяр'ї.
Акцентуємо увагу учнів на ключових подіях і датах, що висвітлюються в цьому розділі. Використовуємо опорні знання учнів і зупиняємось на таких аспектах:
5 серпня-16 жовтня 1941 року. Героїчна оборона Одеси (тривала 73 дні), її обороняли Окрема Приморська Армія (командуючий генерал Петров), Чорноморський флот (командуючий адмірал Октябрьський);
Оточення радянських військ у районі Умані (6А, 12А);
18 серпня - фашисти вирвались до Дніпра. Оточення військ Південно-Західного фронту східніше Києва (Лохвиця) (5А, 21А, 26А, 37А). Загинули командуючий генерал М. Кирпонос, член Військової Ради М. Бурмистенко, начальник штабу генерал В. Тупіков, а 665 тис. воїнів потрапили в полон;
літо-осінь 1941 р. Захоплено всю Правобережну Україну, більшу частину Лівобережної України та Крим (за винятком Севастополя);
29-30 вересня, 1941 рік. Бабин Яр (Київ) - розстіляно понад 100 тис. осіб;
Московська битва (30 вересня 1941 р.-20 квітня 1942) - оборонна операція (30 вересня-20 грудня 1941 р., наступальна операція - 5 грудня 1941 рік - 20 квітня 1942 р.);
Донбаська оборонна операція (29 вересня -4 листопада 1942 р.) - військами Південного фронту до південної ділянки фронту прикуто значні сили ворога.
31 грудня завершальна евакуація промислових підприємств;
бої за Харків (кінець вересня-25 жовтня, 1941 рік).
Розповідь учня (Уривок зі «Щоденника» О. Довженка)
«...переконаний, що загибель Шостої армії, а разом із тим і зрив Харківського наступу сталися внаслідок не так фатальної закономірності через німецькі сили, як через наслідок допущених нами елементарних помилок... Думаю, що цивільний бедлам довоєнного часу дає себе знати й зараз у війні. Пригадується, царська армія билась краще. Була краща дисципліна, краща виучка та було ще щось вічне, високе, усім дороге та доступне - віра і Батьківщина. Билися за Бога й за Матінку-Росію. Зараз Бога нема. Росія класова, усе що вилучене, - сприйняте розумом, почуттям викорчуване, і душа стала дірява в людини...»
- оборона Ленінграда (розпочалась 8 вересня 1941 р. та тривала 900 днів і ночей).
Дивимось фільм «Оборона Одеси».
Робимо короткий огляд експозицій залу.
Зал 5. Бойові дії на Кримському півострові. Оборона Севастополя та Керчі
Пригадуємо ключові події цього періоду:
25 грудня 1941 р.-2 січня 1942 р. - Керчинсько-Феодосіївська наступальна операція Червоної Армії (очистили від ворога Керченський півострів, але визволити Крим не вдалось);
30 жовтня 1941 р.-4 липня 1942 р. - оборона Севастополя, що тривала 259 днів;
12 травня-29 травня 1942 р. - бої за Харків, у результаті яких 240 тис. радянських солдат та офіцерів потрапили в полон;
Учитель наводить цитату зі «Щоденника» О. Довженка.
«Уся фальш, уся тупість, усе безпардонне та безтямне ледарство, увесь наш псевдодемократизм, перемішаний із рабством - усе вилізає боком і несе нас, як перекоти-поле, степами, пустелями. І над усім цим - «Ми переможемо!»
- 15 травня 1942 р. - Червона Армія залишила Керч.
Робимо огляд експозиції зала.
Зал 6. Фашистський окупаційний режим
Учитель. Давайте разом пригадаємо, що 22 серпня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Луганської області - останній населений пункт України.
Діалогічна бесіда за запитаннями
На які адміністративні одиниці було розчленовано фашистами територію України? (Рейхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», губернаторство «Транснісрія», прифронтована зона.)
На які сили опиралися загарбники, установлюючи свій «новий» порядок на окупованих землях? (Державна таємна поліція (гестапо), озброєні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини (СС), служба безпеки (СД), поліцаї, армія.)
У що передбачалось переробити Україну згідно з німецьким планом «Ост»? (Колонія, аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для «вищої раси», місцеве населення - частково знищити, частину - стерилізувати та перетворити на рабів.)
Учні на підставі повідомлення про злочини фашистів на території України в період окупації роблять висновки:
усі 103 тижні окупації Києва (щовівторка та щоп'ятниці) фашисти розстрілювали людей у Бабином Яру;
850 тис. євреїв знищено в Україні в перші тижні окупації;
215 сіл спалено на території України;
3,9 млн цивільного населення вислано до 150-ти концтаборів (Львів, Київ, Кам'янець-Подільський, Умань, Володимир-Волинський та ін. Найбільший з них «Грос-Лазарет» у м. Славута Хмельницької обл.).
Коментуємо експозицію музею (звертаємо увагу на рукавички з людської шкіри та мило з людських кісток).
Зал 7. Утрати України від фашистського терору та грабунку
Використовуємо статистичні дані. За роки окупації України:
вивезено на роботу до Німеччини 2,3 млн населення;
робочий день при мінімумі зарплати тривав 12-14 годин;
до Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, предмети мистецтва, музейні експонати й навіть родючий український чорнозем;
колгоспи оголосили «державними маєтками», землю - державною власністю ІІІ рейху;
кожний четвертий боєць Червоної Армії - українець;
8 млн осіб (п'ята частина населення України) загинули (2,5 млн у боях, 5,5 млн військовополонені та цивільні особи вивезені до Німеччини);
утрати України по відношенню до загальних утрат СРСР - 40-44 %;
демографічні втрати в цілому складають 14,5 млн;
обезлюдніли міста Київ (з 900 тис. залишилися 186 тис. осіб), Одеса й Харків - залишилось по 200 тис. осіб;
10 млн населення України - залишились без житла;
загалом знищено на території України (німецькою Армією під час окупації, а Червоною армією під час відходу Україною) - 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС;
вивезено до Німеччини- 9200 тис. т зерна, 622 тис. т м'яса, 950 тис. т олії, 208 тис. т вершкового масла, 2500 тис. т фуражу, 3500 тис. т картоплі.
Перегляд відеофільмів «Київ в окупації», «Окупаційний режим і терор».
Робимо огляд залу.
Зал 8. Антифашистський рух опору українського народу
Учитель разом з учнями з'ясовує, скільки течій руху опору було в Україні й які саме? (Радянські партизани та підпільники; партизани та підпільники (ОУН-УПА.)
Акцентується увага на тому, що радянське керівництво не було готове до ведення партизанської війни. Поспіхом (червень-вересень, 1941 рік) створено: 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП(б)У, 3500 груп для партизанської та диверсійної роботи в Україні (на червень 1942 року з них вижило лише 22 групи).
Разом пригадуємо, які найбільші партизанські загони діяли на території України? (С. Ковпака, С. Руднєва, О. Федорова, М. Наумова, О. Сабурова, Вершигори, Ладухи та ін.).
30 травня 1942 р. при ставці ДКО створено Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР), який очолив П. Пономаренко, а в червні 1942 р. створено ЦШПР, який очолив Т. Строкач.
Після перемоги під Москвою партизанський рух набув масового характеру. Згадуємо про піонерів-героїв - партизан В. Котика, Л. Голікова та інших і підпільні організації. У листопаді 1941-лютому 1942 р. у м. Дружківка створено комсомольську організацію «Ленінська іскра», протягом листопада 1941-травня 1942 р. у м. Полтава діяла «Нескорена полтавчанка», із 30 вересня 1942 р. по січень 1943 р. у м. Краснодон діяла найбільш відома підпільна організація «Молода гвардія» (О. Кошовий, У. Громова, С. Тюлєнін), до лютого 1943 року в с. Кримка Одеської обл. діяла «Партизанська іскра», яку очолив учитель В. Моргуненко, та ін.
Чисельність партизанський загонів у 1943 р. становила 29,5 тис. осіб, а в січні 1944 р. - 68,5 тис.
Найбільш впливовими та поширеними були операції партизанських з'єднань 12 червня 1943 р., коли розпочались «Карпатський рейд» з'єднання С. А. Ковпака та «Рейкова війна», що привела до ослаблення фашистських військ перед Курською битвою. Згадуємо про особливий розвідувально-диверсійний загін Д. Медведєва, де діяв розвідник М. Кузнєцов (м. Рівне).
Оглядаємо експозицію залу.
Зал 9. Народне господарство, наука та культура України - фронту
Пригадуємо, що тисячі українських інженерів, робітників, учених воювали на фронті, з України в тил евакуйовано 70 ВНЗ до Саратова, на Урал, у Сибір і Середню Азію, 400 академіків, професорів, докторів наук працювали в евакуації.
Інститут електрозварювання Є. Патона розробив автоматичне дугове зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом (демонструємо зварювальний апарат). Інститут клінічної фізіології (О. Богомолець, В. Філатов, Р. Кавецький) та інші не переривали дослідження в галузі воєнно-польової хірургії, лікування інфекційних і травматичних захворювань, на медико-санітарному обслуговуванні в Червоній Армії перебувало 16 тис. лікарів з України. О. Довженко створює кіноповість «Україна в огні», О. Корнійчук написав «Партизани в степах України» та «Я есть народ...»), створювались фільми на Одеській і Київській кіностудіях («Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України», «Україна в огні»).
Робимо огляд експозиції залу.
Зал 10. Сталінградська битва, битва за Кавказ, Курська битва. Початок масового вигнання фашистів з України
Пригадуємо матеріал із всесвітньої історії за 11-й клас, використовуючи міжпредметні зв'язки.
Сталінградська битва (17 липня 1942 р.-2 лютого 1943 р.):
1) Оборонна (17 липня-18 листопада 1942 р.).
2) Наступальна (19 листопада 1942 р.- 2 лютого 1943 р.).
Війська: Сталінградського, Південно-Західного, Донського, Воронезького фронтів, Волзька військова флотилія. Здійснено корінний перелом у ході Другої світової війни.
Битва за Кавказ (25 липня 1942 р.- 9 жовтня 1943 р.):
1) Оборонна (25 липня-31 грудня 1942 року).
2) Наступальна (1 січня-9 жовтня 1943 року).
Курська битва. Операція «Цитадель» (5 липня-23 серпня 1943 року):
1) Оборонна (5-23 липня 1943 року).
2) Наступальна (23 липня-23 серпня 1943 року).
Закріплено корінний перелом у ході війни; вихід радянських військ до Дніпра.
Кінець грудня 1942 р.- початок визволення України (с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області).
11 серпня 1943 року. - німці розпочали будівництво укріплень «Східного валу» на річках Дніпро та Молочна.
З'ясовуємо:
- Які найбільші наступальні операції провела Червона Армія з визволення Лівобережної України?
1. Харківська операція (грудень 1942- березень 1943 р.). Літня кампанія (1943 р.).
2. Білгородсько-Харківська (23 серпня визволено Харків).
3. Донбаська (13 серпня-22 вересня 1943 р.).
4. Чернігівсько-Прип'ятська (26 серпня-30 вересня 1943 р.).
5. Запорізька (10-14 жовтня 1943 р.).
6. Мелітопольська (26 вересня-5 листопада 1943 р.).
Оглядаємо експозицію та коментуємо її.
Зал 11. Битва за Дніпро. Визволення Києва
Пригадуємо:
Серпень-грудень 1943 р. Битва за Дніпро (звільнено Лівобережну Україну, Донбас, захоплено плацдарми на правому березі Дніпра).
20 жовтня 1943 р. Перейменовано фронти: Воронезький - у 1-й Український, Степовий - у 2-й Український, Південно-Західний - у 3-й Український і Південний - у 4-й Український.
3-13 листопада 1943 р. Київська наступальна операція (6 листопада визволено Київ).
Запитуємо:
Які війська визволяли Київ? (1-й Український фронт (ком. генерал-полковник М. Ватутін), зокрема: 38А під ком. ген. Москаленка за підтримки 40А, 27А, 60А).
Які плацдарми було захоплено радянськими військами на правому березі Дніпра для оволодіння містом? (Букринський, Лютіжський).
Коли та до річниці якого свята визволяли столицю України? (6 листопада; до річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції).
Дивимось фільми «Визволення Лівобережної України», «Визволення Києва».
Робимо огляд експозиції залу музею.
Зал 12. Завершення визволення України від фашистських загарбників
Пригадуємо разом з учнями найголовніші наступальні операції Червоної Армії з визволення Правобережної та Західної України й даємо їм коротку характеристику:
Житомирсько-Бердичівська (24 грудня 1943 р.-15 січня 1944 р.);
Корсунь-Шевченківська (24 січня- 17 лютого 1944 р.);
Рівненсько-Луцька (27 січня-11 лютого 1944 р.);
Нікопольсько-Криворізька (30 січня- 29 лютого 1944 р.);
Проскурівсько-Чернівецька (4 березня-17 квітня 1944 р.);
Умансько-Ботошанська (5 березня- 17 квітня 1944 р.);
Березнегувато-Снігурівська (6-18 березня 1944 р.).
Наводимо факти:
26-28 березня 1944 року - подвиг моряків-десантників під командуванням ст. лейтенанта М. Ольшанського в Миколаєві (55 Героїв Радянського Союзу в одному бою).
Одеська операція (26 березня- 14 квітня 1944 р.);
Кримська (8 квітня-12 травня 1944 р.).
Наводимо факти:
9 травня визволено Севастополь.
Повідомлення учня (зі спогадів маршала О. Василевського «Дело всей жизни»).
«...Немецко-фашистское командование понимало, что с потерей Украины рухнет Восточный фронт на юге нашей страны. Однако, преувеличивая потери и усталость Красной Армии и надеясь на сильную распутицу, оно полагало, что до лета крупные операции с нашей стороны в Южном Крыму до фронта исключены и что это позволит собрать необходимые силы, восстановить оборону по Днепру и связь со своими войсками, запертыми в Крыму...
В Южном Крыму советско-германского фронта гитлеровцы имели в начале 1944 года одну из наиболее крупных стратегических группировок. По строжайшему указанию Гитлера они любой ценой должны были удержать за собой богатейшие хлебные районы Правобережной и Западных областей Украины, Никополь с его предприятиями по добыче и переработке марганца, Криворожский бассейн, богатый железной рудой, и Крым... Гитлеровское командование еще надеялось и на восстановление своей обороны по Днепру...»
Робимо огляд експозиції.
Зал 13. Остаточне вигнання фашистів з території СРСР. Визволення країн Центральної та Південно-Східної Європи. Антигітлерівська коаліція. Завершення Великої Вітчизняної та Другої світової війни
Пригадуємо останні наступальні операції Червоної Армії на території України (липень-жовтень 1944 року) - Львівсько-Судомирська, Карпатсько-Ужгородська (с. Лавочне Дробинської області - останній населений пункт на території України, визволений від фашистів 8 жовтня 1944 р.)
14 жовтня 1944 р. - урочисте засідання в Києві на честь визволення України (уважається офіційним Днем визволення України).
Визволення Закарпаття - 28 жовтня 1944 р. (4-й Укр. фронт).
Запитання до учнів
Назвіть найбільші наступальні операції Червоної Армії З визволеннЯ Європи. (29 жовтня 1944-13 лютого 1945 рр. - визволення Угорщини військами 2-го та 3-го Українських фронтів. Кінець жовтня 1944 р. - повністю звільнено територію СРСР. 13 січня-25 квітня 1945 р. - Східно-Пруська операція. Звільнено Східну Прусію й Північну Польщу. 17 січня 1945 р. - звільнено Варшаву. 13 лютого 1945 р. - взято Будапешт. 16 березня-15 квітня 1945 р. - Віденська стратегічна наступальна операція. 4 квітня-8 травня 1945 р. - Берлінська наступальна операція. 25 квітня 1945 року - зустріч радянських та американських військ на р. Ельба. 6-11 травня 1945 р. - Празька наступальна операція, у ході якої Прагу звільнено 9 травня. 8 травня 1945 року - Акт про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини; 9 травня 1945 року - День Перемоги; 24 червня 1945 року - Парад Перемоги в Москві на Червоній площі.)
Дивимось фільм «Парад Перемоги» та пригадуємо - 9 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії, 9 серпня-2 вересня 1945 р. - Маньчжурська наступальна операція, 2 вересня 1945 року - закінчення Другої світової війни.
Робимо огляд експозиції залу.
Зал 14. Зал пам'яті
Оглядаємо експозицію залу. Хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять полеглих за нашу Батьківщину. Відвідуємо Зал Героїв Радянського Союзу на третьому поверсі музею.
Підбиваємо підсумки уроку
Учні разом з учителем роблять висновки про те, що значення сьогоднішнього уроку не лише в розширенні та збагаченні знань із даної теми, а й у тому, що він залишив слід у наших серцях, ми вшанували пам'ять героїв, які захищали нашу землю в роки грізного лихоліття.
Конспект уроку з історії України у 11 класі
Це перша тема, яка вивчається в 11-му класі з історії України. Проведення цього уроку передбачало відвідання Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Урок доцільно проводити перед тематичною атестацією.
Безпосередньо уроку передувала самостійна робота учнів з підбору історичного матеріалу, а також вирішення організаційних питань з адміністрацією музею. Перед уроком детально ознайомилися з особливостями побудови експозицій музею й адаптували свій урок до них. Урок проходить у вигляді активного діалогу між учителем та учнями.
Мета: повторити, закріпити й узагальнити навчальний матеріал із даної теми, розвинути вміння та навички самостійної роботи з додатковим історичним матеріалом, аналізувати побачену та почуту інформацію. Виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за своїх предків - воїнів Великої Вітчизняної війни, повагу до історичного минулого нашої Батьківщини.
ХІД УРОКУ
Вступне слово вчителя. Учні, ми з вами знаходимось на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. І це не випадково. Сьгодні православний світ відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці, яка з давніх давен є покровителькою землі нашої, але, очевидно, не випадково так співпало, що в цей день наша країна відзначає ще одне, величне та воїстину героїчне свято - День визволення України від німецько-фашистських загарбників.
На уроках з історії України ми щойно завершили вивчати тему «Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)». Сьогодні в цьому прекрасному музеї ми підіб'ємо підсумки вивченого матеріалу й одночасно з тим, сподіваюсь, дізнаємось багато чого нового та цікавого про цю героїчну сторінку історії нашого народу.
Для того щоб легше вам зорієнтуватись у музеї, хочу зауважити, що тематика виставково-експозиційних залів музею побудована за хронологічним принципом і складається з 15-ти залів, які відображають основні віхи історії Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
Проходимо в перший зал музею.
Зал 1. Початок Другої світової війни
Використовуючи опорні знання учнів із всесвітньої історії за 10-й клас, пригадаємо прихід Гітлера до влади в Німеччині, про його прагнення підкорити весь світ і завоювати весь життєвий простір для німецької чистокровної раси. Звертаємо увагу на складну геополітичну ситуацію, яка склалася в Європі та у світі напередодні війни, а також про радянсько-німецький пакт про ненапад і таємні протоколи від 23 серпня 1939 року.
Для активізації опорних знань учнів учителем ставляться запитання типу:
Коли підписано радянсько-німецький пакт про ненапад?
Що ви знаєте про зміст таємних протоколів, що супроводжували цей пакт?
Як називався план нападу Німеччини на Польщу?
Коли розпочалась Друга світова війна?
Пригадуємо про радянські територіальні придбання 1939-1940 років (1939 р. - Західна Україна та Західна Білорусія. Протягом 1940 р. до СРСР приєднано Північну Буковину, Північну та Південну Бессарабію, країни Прибалтики та територію на кордоні з Фінляндією - Карельський перешийок).
Далі звертаємось до експозицій музею й робимо короткий огляд першого виставкового залу.
Зал 2. Початок Великої Вітчизняної війни
Учитель. 22 червня 1941 р. почалась Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радяньських містах і важливих стратегічних пунктах (у т. ч. бомбардувань зазнали Київ та аеродром у Жулянах). Потім війська вермахту перейшли радянський кордон. Початок війни для СРСР виявився вкрай несприятливим.
Використовуючи раніше набуті знання, разом з учнями з'ясовуємо причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни, а саме:
Керівництво країни не хотіло вірити в можливий швидкий початок війни й цим сковувало дії своїх підлеглих, дезорієнтувало їх.
Довоєнні репресії знищили більшу частину вищого та середнього командного складу армії.
Невірне стратегічне розміщення військ і резервів (зосереджені біля кордонів війська опинились у руках ворога й були знищені в перші дні війни).
Червона армія не закінчила переозброєння новими зразками зброї та воєнної техніки.
Демонтаж оборонних споруд на лінії старого радянського кордону.
Говоримо про введення режиму воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів (30 червня 1941 року створено Державний Комітет оборони). Червень-серпень 1941 року - тільки з України мобілізовано 2 млн осіб, на воєнний лад перебудовано народне господарство.
Евакуйовано 3,8 млн робітників, селян і службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ.
Знищувалось усе, що не могли вивезти в тил. Одночасно з цим у роботі з евакуації спостерігалась велика дезорганізація: було обмаль часу, і тому до рук фашистів потрапили величезні матеріальні цінності.
Робимо короткий огляд експозиції другого залу музею.
Зал 3. Оборона Києва
Розпочинаємо розповідь із початку прикордонних боїв перших днів війни (згадується танковий бій 23-29 червня 1941 р. у районі Рівне-Луцьк-Дубно-Броди та його наслідки).
Обговорюються спроби Червоної Армії зупинити противника на старому державному кордоні та прорив німецькими військами оборони Південно-Західного фронту. 11 липня 1941 року фашистські війська підійшли до р. Ірпінь, що за 15 км від Києва.
Бесіда за запитаннями з метою актуалізації опорних знань:
Коли розпочалась оборона Києва?
Скільки днів вона тривала?
Які війська обороняли Київ?
Наводимо статистичні дані:
Київ обороняли війська Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. П. Кирпоноса (5А, 37А, 26А), частини УР;
200 тис. мешканців Києва влились до військ Південно-Західного фронту;
900 тис. киян стали добровольцями або поповнили ряди винищувальних батальйонів;
160 тис. мешканців міста працювали на будівництві оборонних споруд.
Далі використовуємо повідомлення учениці про оборону Києва в районі селища Жуляни (базується на інформації Книги пам яті України: Місто-герой Київ у спогадах місцевих жителів - очевидців подій). Учні користуються картою «Героїчна оборона Києва (11 липня-15 вересня 1941 року)» - експонатом музею.
Критична обстановка під Києвом сталася 8-10 серпня. У ці дні частинам 95, 132 та 299-ї піхотних дивізій ворога вдалося вийти на околицю Жулян, Голосіївських висот, підійти до Лисої Гори. Здавалось, ще мить - і гітлерівці увірвуться до міста. Для зміцнення керівництва військами, що захищали Київ, у ході бойових дій було створено 37-му армію. Подальше просування ворога було призупинено самовідданими діями бійців і командирів 14-ї, 206, 284, 295-ї стрілецьких дивізій, 2, 3, 5, 6 та 212-ї повітряно-десантних бригад, підрозділів народного ополчення, комсомольського полку, бронепоїздів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Бої велись із надзвичайною жорстокістю. Лінія окопів проходила вздовж окружної дороги та частково через селище Жуляни. Будинки, господарські споруди, погреби ставали вогневими точками, складами боєприпасів, перев'язочними пунктами. Безпосередньо на цій ділянці фронту оборону столиці тримали бійці 212-ї повітряно-десантної бригади під командуванням полковника І. І. Затєвахіна.
На підтримку військ Київського укріпрайону 8 серпня 26-та армія завдала контрудару в напрямку Богуслава. На світанку 11 серпня, розвиваючи успіх попередніх днів, наші бійці завдали ворогові сильного удару за всіма напрямками наступаючих військ. Були відбиті Теремки, Мишоловка, Чабани, Пирогів і Жуляни. У ході боїв було розгромлено 44, 71, 299-у німецькі дивізії. Багато бійців і командирів Червоної Армії були нагороджені орденами та медалями, а військові частини - червоними прапорами трудящих міста.
Пропонується перегляд документального фільму «Оборона Києва» (3-4 хв).
Далі робимо короткий огляд експозиції 3-го залу музею.
Відповідаємо на запитання учнів.
Зал 4. Оборона Одеси. Бойові дії в Лівобережній Україні та в Донбасі. Битва за Москву, Ленінград і в Заполяр'ї.
Акцентуємо увагу учнів на ключових подіях і датах, що висвітлюються в цьому розділі. Використовуємо опорні знання учнів і зупиняємось на таких аспектах:
5 серпня-16 жовтня 1941 року. Героїчна оборона Одеси (тривала 73 дні), її обороняли Окрема Приморська Армія (командуючий генерал Петров), Чорноморський флот (командуючий адмірал Октябрьський);
Оточення радянських військ у районі Умані (6А, 12А);
18 серпня - фашисти вирвались до Дніпра. Оточення військ Південно-Західного фронту східніше Києва (Лохвиця) (5А, 21А, 26А, 37А). Загинули командуючий генерал М. Кирпонос, член Військової Ради М. Бурмистенко, начальник штабу генерал В. Тупіков, а 665 тис. воїнів потрапили в полон;
літо-осінь 1941 р. Захоплено всю Правобережну Україну, більшу частину Лівобережної України та Крим (за винятком Севастополя);
29-30 вересня, 1941 рік. Бабин Яр (Київ) - розстіляно понад 100 тис. осіб;
Московська битва (30 вересня 1941 р.-20 квітня 1942) - оборонна операція (30 вересня-20 грудня 1941 р., наступальна операція - 5 грудня 1941 рік - 20 квітня 1942 р.);
Донбаська оборонна операція (29 вересня -4 листопада 1942 р.) - військами Південного фронту до південної ділянки фронту прикуто значні сили ворога.
31 грудня завершальна евакуація промислових підприємств;
бої за Харків (кінець вересня-25 жовтня, 1941 рік).
Розповідь учня (Уривок зі «Щоденника» О. Довженка)
«...переконаний, що загибель Шостої армії, а разом із тим і зрив Харківського наступу сталися внаслідок не так фатальної закономірності через німецькі сили, як через наслідок допущених нами елементарних помилок... Думаю, що цивільний бедлам довоєнного часу дає себе знати й зараз у війні. Пригадується, царська армія билась краще. Була краща дисципліна, краща виучка та було ще щось вічне, високе, усім дороге та доступне - віра і Батьківщина. Билися за Бога й за Матінку-Росію. Зараз Бога нема. Росія класова, усе що вилучене, - сприйняте розумом, почуттям викорчуване, і душа стала дірява в людини...»
- оборона Ленінграда (розпочалась 8 вересня 1941 р. та тривала 900 днів і ночей).
Дивимось фільм «Оборона Одеси».
Робимо короткий огляд експозицій залу.
Зал 5. Бойові дії на Кримському півострові. Оборона Севастополя та Керчі
Пригадуємо ключові події цього періоду:
25 грудня 1941 р.-2 січня 1942 р. - Керчинсько-Феодосіївська наступальна операція Червоної Армії (очистили від ворога Керченський півострів, але визволити Крим не вдалось);
30 жовтня 1941 р.-4 липня 1942 р. - оборона Севастополя, що тривала 259 днів;
12 травня-29 травня 1942 р. - бої за Харків, у результаті яких 240 тис. радянських солдат та офіцерів потрапили в полон;
Учитель наводить цитату зі «Щоденника» О. Довженка.
«Уся фальш, уся тупість, усе безпардонне та безтямне ледарство, увесь наш псевдодемократизм, перемішаний із рабством - усе вилізає боком і несе нас, як перекоти-поле, степами, пустелями. І над усім цим - «Ми переможемо!»
- 15 травня 1942 р. - Червона Армія залишила Керч.
Робимо огляд експозиції зала.
Зал 6. Фашистський окупаційний режим
Учитель. Давайте разом пригадаємо, що 22 серпня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Луганської області - останній населений пункт України.
Діалогічна бесіда за запитаннями
На які адміністративні одиниці було розчленовано фашистами територію України? (Рейхскомісаріат «Україна», дистрикт «Галичина», губернаторство «Транснісрія», прифронтована зона.)
На які сили опиралися загарбники, установлюючи свій «новий» порядок на окупованих землях? (Державна таємна поліція (гестапо), озброєні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини (СС), служба безпеки (СД), поліцаї, армія.)
У що передбачалось переробити Україну згідно з німецьким планом «Ост»? (Колонія, аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для «вищої раси», місцеве населення - частково знищити, частину - стерилізувати та перетворити на рабів.)
Учні на підставі повідомлення про злочини фашистів на території України в період окупації роблять висновки:
усі 103 тижні окупації Києва (щовівторка та щоп'ятниці) фашисти розстрілювали людей у Бабином Яру;
850 тис. євреїв знищено в Україні в перші тижні окупації;
215 сіл спалено на території України;
3,9 млн цивільного населення вислано до 150-ти концтаборів (Львів, Київ, Кам'янець-Подільський, Умань, Володимир-Волинський та ін. Найбільший з них «Грос-Лазарет» у м. Славута Хмельницької обл.).
Коментуємо експозицію музею (звертаємо увагу на рукавички з людської шкіри та мило з людських кісток).
Зал 7. Утрати України від фашистського терору та грабунку
Використовуємо статистичні дані. За роки окупації України:
вивезено на роботу до Німеччини 2,3 млн населення;
робочий день при мінімумі зарплати тривав 12-14 годин;
до Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, предмети мистецтва, музейні експонати й навіть родючий український чорнозем;
колгоспи оголосили «державними маєтками», землю - державною власністю ІІІ рейху;
кожний четвертий боєць Червоної Армії - українець;
8 млн осіб (п'ята частина населення України) загинули (2,5 млн у боях, 5,5 млн військовополонені та цивільні особи вивезені до Німеччини);
утрати України по відношенню до загальних утрат СРСР - 40-44 %;
демографічні втрати в цілому складають 14,5 млн;
обезлюдніли міста Київ (з 900 тис. залишилися 186 тис. осіб), Одеса й Харків - залишилось по 200 тис. осіб;
10 млн населення України - залишились без житла;
загалом знищено на території України (німецькою Армією під час окупації, а Червоною армією під час відходу Україною) - 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС;
вивезено до Німеччини- 9200 тис. т зерна, 622 тис. т м'яса, 950 тис. т олії, 208 тис. т вершкового масла, 2500 тис. т фуражу, 3500 тис. т картоплі.
Перегляд відеофільмів «Київ в окупації», «Окупаційний режим і терор».
Робимо огляд залу.
Зал 8. Антифашистський рух опору українського народу
Учитель разом з учнями з'ясовує, скільки течій руху опору було в Україні й які саме? (Радянські партизани та підпільники; партизани та підпільники (ОУН-УПА.)
Акцентується увага на тому, що радянське керівництво не було готове до ведення партизанської війни. Поспіхом (червень-вересень, 1941 рік) створено: 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП(б)У, 3500 груп для партизанської та диверсійної роботи в Україні (на червень 1942 року з них вижило лише 22 групи).
Разом пригадуємо, які найбільші партизанські загони діяли на території України? (С. Ковпака, С. Руднєва, О. Федорова, М. Наумова, О. Сабурова, Вершигори, Ладухи та ін.).
30 травня 1942 р. при ставці ДКО створено Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР), який очолив П. Пономаренко, а в червні 1942 р. створено ЦШПР, який очолив Т. Строкач.
Після перемоги під Москвою партизанський рух набув масового характеру. Згадуємо про піонерів-героїв - партизан В. Котика, Л. Голікова та інших і підпільні організації. У листопаді 1941-лютому 1942 р. у м. Дружківка створено комсомольську організацію «Ленінська іскра», протягом листопада 1941-травня 1942 р. у м. Полтава діяла «Нескорена полтавчанка», із 30 вересня 1942 р. по січень 1943 р. у м. Краснодон діяла найбільш відома підпільна організація «Молода гвардія» (О. Кошовий, У. Громова, С. Тюлєнін), до лютого 1943 року в с. Кримка Одеської обл. діяла «Партизанська іскра», яку очолив учитель В. Моргуненко, та ін.
Чисельність партизанський загонів у 1943 р. становила 29,5 тис. осіб, а в січні 1944 р. - 68,5 тис.
Найбільш впливовими та поширеними були операції партизанських з'єднань 12 червня 1943 р., коли розпочались «Карпатський рейд» з'єднання С. А. Ковпака та «Рейкова війна», що привела до ослаблення фашистських військ перед Курською битвою. Згадуємо про особливий розвідувально-диверсійний загін Д. Медведєва, де діяв розвідник М. Кузнєцов (м. Рівне).
Оглядаємо експозицію залу.
Зал 9. Народне господарство, наука та культура України - фронту
Пригадуємо, що тисячі українських інженерів, робітників, учених воювали на фронті, з України в тил евакуйовано 70 ВНЗ до Саратова, на Урал, у Сибір і Середню Азію, 400 академіків, професорів, докторів наук працювали в евакуації.
Інститут електрозварювання Є. Патона розробив автоматичне дугове зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом (демонструємо зварювальний апарат). Інститут клінічної фізіології (О. Богомолець, В. Філатов, Р. Кавецький) та інші не переривали дослідження в галузі воєнно-польової хірургії, лікування інфекційних і травматичних захворювань, на медико-санітарному обслуговуванні в Червоній Армії перебувало 16 тис. лікарів з України. О. Довженко створює кіноповість «Україна в огні», О. Корнійчук написав «Партизани в степах України» та «Я есть народ...»), створювались фільми на Одеській і Київській кіностудіях («Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України», «Україна в огні»).
Робимо огляд експозиції залу.
Зал 10. Сталінградська битва, битва за Кавказ, Курська битва. Початок масового вигнання фашистів з України
Пригадуємо матеріал із всесвітньої історії за 11-й клас, використовуючи міжпредметні зв'язки.
Сталінградська битва (17 липня 1942 р.-2 лютого 1943 р.):
1) Оборонна (17 липня-18 листопада 1942 р.).
2) Наступальна (19 листопада 1942 р.- 2 лютого 1943 р.).
Війська: Сталінградського, Південно-Західного, Донського, Воронезького фронтів, Волзька військова флотилія. Здійснено корінний перелом у ході Другої світової війни.
Битва за Кавказ (25 липня 1942 р.- 9 жовтня 1943 р.):
1) Оборонна (25 липня-31 грудня 1942 року).
2) Наступальна (1 січня-9 жовтня 1943 року).
Курська битва. Операція «Цитадель» (5 липня-23 серпня 1943 року):
1) Оборонна (5-23 липня 1943 року).
2) Наступальна (23 липня-23 серпня 1943 року).
Закріплено корінний перелом у ході війни; вихід радянських військ до Дніпра.
Кінець грудня 1942 р.- початок визволення України (с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області).
11 серпня 1943 року. - німці розпочали будівництво укріплень «Східного валу» на річках Дніпро та Молочна.
З'ясовуємо:
- Які найбільші наступальні операції провела Червона Армія з визволення Лівобережної України?
1. Харківська операція (грудень 1942- березень 1943 р.). Літня кампанія (1943 р.).
2. Білгородсько-Харківська (23 серпня визволено Харків).
3. Донбаська (13 серпня-22 вересня 1943 р.).
4. Чернігівсько-Прип'ятська (26 серпня-30 вересня 1943 р.).
5. Запорізька (10-14 жовтня 1943 р.).
6. Мелітопольська (26 вересня-5 листопада 1943 р.).
Оглядаємо експозицію та коментуємо її.
Зал 11. Битва за Дніпро. Визволення Києва
Пригадуємо:
Серпень-грудень 1943 р. Битва за Дніпро (звільнено Лівобережну Україну, Донбас, захоплено плацдарми на правому березі Дніпра).
20 жовтня 1943 р. Перейменовано фронти: Воронезький - у 1-й Український, Степовий - у 2-й Український, Південно-Західний - у 3-й Український і Південний - у 4-й Український.
3-13 листопада 1943 р. Київська наступальна операція (6 листопада визволено Київ).
Запитуємо:
Які війська визволяли Київ? (1-й Український фронт (ком. генерал-полковник М. Ватутін), зокрема: 38А під ком. ген. Москаленка за підтримки 40А, 27А, 60А).
Які плацдарми було захоплено радянськими військами на правому березі Дніпра для оволодіння містом? (Букринський, Лютіжський).
Коли та до річниці якого свята визволяли столицю України? (6 листопада; до річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції).
Дивимось фільми «Визволення Лівобережної України», «Визволення Києва».
Робимо огляд експозиції залу музею.
Зал 12. Завершення визволення України від фашистських загарбників
Пригадуємо разом з учнями найголовніші наступальні операції Червоної Армії з визволення Правобережної та Західної України й даємо їм коротку характеристику:
Житомирсько-Бердичівська (24 грудня 1943 р.-15 січня 1944 р.);
Корсунь-Шевченківська (24 січня- 17 лютого 1944 р.);
Рівненсько-Луцька (27 січня-11 лютого 1944 р.);
Нікопольсько-Криворізька (30 січня- 29 лютого 1944 р.);
Проскурівсько-Чернівецька (4 березня-17 квітня 1944 р.);
Умансько-Ботошанська (5 березня- 17 квітня 1944 р.);
Березнегувато-Снігурівська (6-18 березня 1944 р.).
Наводимо факти:
26-28 березня 1944 року - подвиг моряків-десантників під командуванням ст. лейтенанта М. Ольшанського в Миколаєві (55 Героїв Радянського Союзу в одному бою).
Одеська операція (26 березня- 14 квітня 1944 р.);
Кримська (8 квітня-12 травня 1944 р.).
Наводимо факти:
9 травня визволено Севастополь.
Повідомлення учня (зі спогадів маршала О. Василевського «Дело всей жизни»).
«...Немецко-фашистское командование понимало, что с потерей Украины рухнет Восточный фронт на юге нашей страны. Однако, преувеличивая потери и усталость Красной Армии и надеясь на сильную распутицу, оно полагало, что до лета крупные операции с нашей стороны в Южном Крыму до фронта исключены и что это позволит собрать необходимые силы, восстановить оборону по Днепру и связь со своими войсками, запертыми в Крыму...
В Южном Крыму советско-германского фронта гитлеровцы имели в начале 1944 года одну из наиболее крупных стратегических группировок. По строжайшему указанию Гитлера они любой ценой должны были удержать за собой богатейшие хлебные районы Правобережной и Западных областей Украины, Никополь с его предприятиями по добыче и переработке марганца, Криворожский бассейн, богатый железной рудой, и Крым... Гитлеровское командование еще надеялось и на восстановление своей обороны по Днепру...»
Робимо огляд експозиції.
Зал 13. Остаточне вигнання фашистів з території СРСР. Визволення країн Центральної та Південно-Східної Європи. Антигітлерівська коаліція. Завершення Великої Вітчизняної та Другої світової війни
Пригадуємо останні наступальні операції Червоної Армії на території України (липень-жовтень 1944 року) - Львівсько-Судомирська, Карпатсько-Ужгородська (с. Лавочне Дробинської області - останній населений пункт на території України, визволений від фашистів 8 жовтня 1944 р.)
14 жовтня 1944 р. - урочисте засідання в Києві на честь визволення України (уважається офіційним Днем визволення України).
Визволення Закарпаття - 28 жовтня 1944 р. (4-й Укр. фронт).
Запитання до учнів
Назвіть найбільші наступальні операції Червоної Армії З визволеннЯ Європи. (29 жовтня 1944-13 лютого 1945 рр. - визволення Угорщини військами 2-го та 3-го Українських фронтів. Кінець жовтня 1944 р. - повністю звільнено територію СРСР. 13 січня-25 квітня 1945 р. - Східно-Пруська операція. Звільнено Східну Прусію й Північну Польщу. 17 січня 1945 р. - звільнено Варшаву. 13 лютого 1945 р. - взято Будапешт. 16 березня-15 квітня 1945 р. - Віденська стратегічна наступальна операція. 4 квітня-8 травня 1945 р. - Берлінська наступальна операція. 25 квітня 1945 року - зустріч радянських та американських військ на р. Ельба. 6-11 травня 1945 р. - Празька наступальна операція, у ході якої Прагу звільнено 9 травня. 8 травня 1945 року - Акт про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини; 9 травня 1945 року - День Перемоги; 24 червня 1945 року - Парад Перемоги в Москві на Червоній площі.)
Дивимось фільм «Парад Перемоги» та пригадуємо - 9 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії, 9 серпня-2 вересня 1945 р. - Маньчжурська наступальна операція, 2 вересня 1945 року - закінчення Другої світової війни.
Робимо огляд експозиції залу.
Зал 14. Зал пам'яті
Оглядаємо експозицію залу. Хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять полеглих за нашу Батьківщину. Відвідуємо Зал Героїв Радянського Союзу на третьому поверсі музею.
Підбиваємо підсумки уроку
Учні разом з учителем роблять висновки про те, що значення сьогоднішнього уроку не лише в розширенні та збагаченні знань із даної теми, а й у тому, що він залишив слід у наших серцях, ми вшанували пам'ять героїв, які захищали нашу землю в роки грізного лихоліття.
Україна під час Другої світової війни 1939-1945р.р.
Україна під час Другої світової війни (1939 - 1945 рр)
Уроки №1-2. Тема: Радянсько - німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі.
Обов'язкові завдання:
1. Контурна карта №1;
2. Участь у груповій роботі на уроці з теми: «Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні»
Перша група:
Зони окупації в Україні. План «Ост»;
«Новий порядок» в Україні;
Економічне пограбування України;
Вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини.
Друга група:
Розгортання руху Опору та його течії в Україні (1941-1942 рр);
Радянське підпілля;
Радянський партизанський рух (керівники, форми й методи боротьби).
Третя група:
ОУН на початку війни (1939-1940 рр);
Проголошення Соборної Української держави у Львові 30 червня 1941 р;
Підпілля ОУН;
Створення Української Повстанської Армії, Роман Шухевич;
3. Повідомлення:
Героїчна праця громадян України в тилу;
Україна в планах окупантів;
Корсунь-Шевченківська битва (1944 р);
Примусове виселення з Криму до східних районів СРСР татар, греків, вірмен;
Втрати України у війні.
4. Виступ на семінарі: Культура України в роки війни:
Освіта, наука;
Література і мистецтво;
Внесок представників творчої інтелігенції у перемогу.
Виступ на семінарі: Наш край у роки війни:
Миколаївщина напередодні окупації;
Нацистський «новий порядок» в рідному краї;
Рух Опору на Миколаївщині;
Визволення Миколаєва і області. Десант К.Ф.Ольшанського. Початок відбудови.
Література до підготовки до семінарів :
1. Турченко. Історія України,11 клас, параграфи 1-11)
2. Турченко Історія України 10 клас, розділ 6, параграфи 43-51
3. Шевчук. Історія України 11 клас, параграф 1-7
4. Підкова, Шуст. Довідник з Історії України в ІІІ -х томах - статті:
«Остарбайтери» - т.2 стор.320;
«Райхскомісаріат Україна» - т.3, стор.13;
«Трансністрія» - т.3 стор. 345;
«Єріх Кох» - т.2 стор.100;
«Альфред Розенберг» - т.3 стор.44;
«Ролянд» - т.3 стор. 49;
«Нахтігаль» - т.2 стор.274;
Українська Повстанська армія (УПА)- т.3 стор.340
Роман Шухевич - т.3 стор. 641
5. Коваль, Кульчицький, Історія України 10-11 клас, стор.340, план «Ост»
6. Субтельний. Україна. Історія, стаття «Нацистська влада на Україні»
7. Хрестоматія з новітньої історії України, стор.354-356 - документи про економічне пограбування України
8. Творчі завдання за бажанням:
Твір «Моя сім'я в роки Великої Вітчизняної війни»;
Пошукова робота: 1. «Трагедія у Бабиному яру», «63 роки визволення України», «Десант К.Ф. Ольшанського», «Трагедія «Динамо» Київ в роки війни».
Тематичне оцінювання №1 виставляється за виконання перелічених завдань.
Уроки №1-2. Тема: Радянсько - німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі.
Урок формування нових знань
Мета: 1.Повторити та більш детально охарактеризувати радянсько - німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939р., початок другої світової війни, вступ Червоної армії на територію Зах. України; договір про дружбу і кордон 28 вересня 1939р.
2.Входження Зах. України, Бессарабії, та Пн. Буковини до СРСР, возз'єднання Зах. України з УРСР, включення до складу УРСР Пн. Буковини і придунайських українських земель.
3. Визначити позитивні та негативні наслідки радянізації західних областей України.
4 Сприяти формуванню в учнів вмінь та навичок порівнювати, оцінювати історичні факти, приймати участь у дискусії, використовувати різні джерела знань.
5. Виховувати риси національної самосвідомості, бо на початку другої світової війни, відбулося об'єднання майже всіх етнічних українських земель (крім Закарпаття), в складі УРСР.
Обладнання: карта: Україна під час 2 св. війни, атласи з історії України, 11 кл. підручники різних авторів, електронний підручник, відео - матеріали про пакт Рібентропа - Молотова, Вступ Червоної армії на територію Зах. України, словник термінів, портрети діячів із електронного підручника.
Завдання класу:
1. Скласти опорний конспект програмових питань, з'ясувати, як вплинули на становище ЗУЗ пакт Р. - М. та договір про дружбу і кордон 1939 р.?
2. Які 8 нових областей ввійшли до складу УРСР у 1939 -1940 р. р.? Що таке радянізація?
3. Оцінити результати радянізації зах. областей УРСР, позитивні та негативні наслідки цієї політики.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Методи діяльності на уроці: бесіда на повторення вже відомих фактів, робота з історичними картами атласів та настінною картою, лекція, повідомлення учнів, робота з електронним підручником (прогляд відео-сюжетів, словникова робота, робота з ілюстративним матеріалом), робота з підручником, складання текстової таблиці про радянізацію ЗУЗ, елементи шкільної дискусії тощо.
План роботи на уроці:
1. Повторення й поглиблення знань учнів про радянсько - німецькі договори 1939 р., про об'єднання усіх (крім Закарпаття) українських земель на початку 2 св. війни. Робота з історичною картою.
2. 17 вересня 1939 р. вступ ЧА на територію Зах. України, маршал Тимошенко, 4 розподіл Речі П. (Зах. Україна та Зах. Білорусь до складу СРСР). Катинська трагедія. Робота з електронним підручником.
3. Утворення 6 нових областей: Львівської, Дрогобицької (у 1959 р. об'єдналася зі Львівською),Станіславської, Волинської, Тернопільської, Рівненської. Робота з історичною картою.
4. Червень 1940 р. - уряд Румунії повернув СРСР Бессарабію, Пн. Буковину (відповідно до договору про дружбу і кордон 28.09.39 р.). Утворення Ізмаїльської та Чернівецької областей у складі УРСР. Утворення Молдавської РСР. Робота з історичною картою.
5. 26 - 28 жовтня 1939 р. - Народні збори у Львові - проголошення встановлення радянської влади, Декларація про воз'єднання Зах. України з УРСР і входження до складу СРСР.
6. Радянізація західних областей України - робота з текстами підручників Турченка, Шевчука, Середницької. Складання текстової таблиці, порівняння методів соціалістичного будівництва у східних та західних областях України. Обговорення позитивних та негативних результатів радянізації (методом дискусії).
7. Закріплення набутих нових знань (карта, поняття, хроніка основних подій). Рефлексія.
8. Подача домашнього завдання: параграфи 1 -2 підручника Турченка, контурна карта, виконання індивідуальних, пошукових, творчих завдань.
Уроки №1-2. Тема: Радянсько - німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі.
Обов'язкові завдання:
1. Контурна карта №1;
2. Участь у груповій роботі на уроці з теми: «Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні»
Перша група:
Зони окупації в Україні. План «Ост»;
«Новий порядок» в Україні;
Економічне пограбування України;
Вивезення працездатного населення на примусові роботи до Німеччини.
Друга група:
Розгортання руху Опору та його течії в Україні (1941-1942 рр);
Радянське підпілля;
Радянський партизанський рух (керівники, форми й методи боротьби).
Третя група:
ОУН на початку війни (1939-1940 рр);
Проголошення Соборної Української держави у Львові 30 червня 1941 р;
Підпілля ОУН;
Створення Української Повстанської Армії, Роман Шухевич;
3. Повідомлення:
Героїчна праця громадян України в тилу;
Україна в планах окупантів;
Корсунь-Шевченківська битва (1944 р);
Примусове виселення з Криму до східних районів СРСР татар, греків, вірмен;
Втрати України у війні.
4. Виступ на семінарі: Культура України в роки війни:
Освіта, наука;
Література і мистецтво;
Внесок представників творчої інтелігенції у перемогу.
Виступ на семінарі: Наш край у роки війни:
Миколаївщина напередодні окупації;
Нацистський «новий порядок» в рідному краї;
Рух Опору на Миколаївщині;
Визволення Миколаєва і області. Десант К.Ф.Ольшанського. Початок відбудови.
Література до підготовки до семінарів :
1. Турченко. Історія України,11 клас, параграфи 1-11)
2. Турченко Історія України 10 клас, розділ 6, параграфи 43-51
3. Шевчук. Історія України 11 клас, параграф 1-7
4. Підкова, Шуст. Довідник з Історії України в ІІІ -х томах - статті:
«Остарбайтери» - т.2 стор.320;
«Райхскомісаріат Україна» - т.3, стор.13;
«Трансністрія» - т.3 стор. 345;
«Єріх Кох» - т.2 стор.100;
«Альфред Розенберг» - т.3 стор.44;
«Ролянд» - т.3 стор. 49;
«Нахтігаль» - т.2 стор.274;
Українська Повстанська армія (УПА)- т.3 стор.340
Роман Шухевич - т.3 стор. 641
5. Коваль, Кульчицький, Історія України 10-11 клас, стор.340, план «Ост»
6. Субтельний. Україна. Історія, стаття «Нацистська влада на Україні»
7. Хрестоматія з новітньої історії України, стор.354-356 - документи про економічне пограбування України
8. Творчі завдання за бажанням:
Твір «Моя сім'я в роки Великої Вітчизняної війни»;
Пошукова робота: 1. «Трагедія у Бабиному яру», «63 роки визволення України», «Десант К.Ф. Ольшанського», «Трагедія «Динамо» Київ в роки війни».
Тематичне оцінювання №1 виставляється за виконання перелічених завдань.
Уроки №1-2. Тема: Радянсько - німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі.
Урок формування нових знань
Мета: 1.Повторити та більш детально охарактеризувати радянсько - німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939р., початок другої світової війни, вступ Червоної армії на територію Зах. України; договір про дружбу і кордон 28 вересня 1939р.
2.Входження Зах. України, Бессарабії, та Пн. Буковини до СРСР, возз'єднання Зах. України з УРСР, включення до складу УРСР Пн. Буковини і придунайських українських земель.
3. Визначити позитивні та негативні наслідки радянізації західних областей України.
4 Сприяти формуванню в учнів вмінь та навичок порівнювати, оцінювати історичні факти, приймати участь у дискусії, використовувати різні джерела знань.
5. Виховувати риси національної самосвідомості, бо на початку другої світової війни, відбулося об'єднання майже всіх етнічних українських земель (крім Закарпаття), в складі УРСР.
Обладнання: карта: Україна під час 2 св. війни, атласи з історії України, 11 кл. підручники різних авторів, електронний підручник, відео - матеріали про пакт Рібентропа - Молотова, Вступ Червоної армії на територію Зах. України, словник термінів, портрети діячів із електронного підручника.
Завдання класу:
1. Скласти опорний конспект програмових питань, з'ясувати, як вплинули на становище ЗУЗ пакт Р. - М. та договір про дружбу і кордон 1939 р.?
2. Які 8 нових областей ввійшли до складу УРСР у 1939 -1940 р. р.? Що таке радянізація?
3. Оцінити результати радянізації зах. областей УРСР, позитивні та негативні наслідки цієї політики.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Методи діяльності на уроці: бесіда на повторення вже відомих фактів, робота з історичними картами атласів та настінною картою, лекція, повідомлення учнів, робота з електронним підручником (прогляд відео-сюжетів, словникова робота, робота з ілюстративним матеріалом), робота з підручником, складання текстової таблиці про радянізацію ЗУЗ, елементи шкільної дискусії тощо.
План роботи на уроці:
1. Повторення й поглиблення знань учнів про радянсько - німецькі договори 1939 р., про об'єднання усіх (крім Закарпаття) українських земель на початку 2 св. війни. Робота з історичною картою.
2. 17 вересня 1939 р. вступ ЧА на територію Зах. України, маршал Тимошенко, 4 розподіл Речі П. (Зах. Україна та Зах. Білорусь до складу СРСР). Катинська трагедія. Робота з електронним підручником.
3. Утворення 6 нових областей: Львівської, Дрогобицької (у 1959 р. об'єдналася зі Львівською),Станіславської, Волинської, Тернопільської, Рівненської. Робота з історичною картою.
4. Червень 1940 р. - уряд Румунії повернув СРСР Бессарабію, Пн. Буковину (відповідно до договору про дружбу і кордон 28.09.39 р.). Утворення Ізмаїльської та Чернівецької областей у складі УРСР. Утворення Молдавської РСР. Робота з історичною картою.
5. 26 - 28 жовтня 1939 р. - Народні збори у Львові - проголошення встановлення радянської влади, Декларація про воз'єднання Зах. України з УРСР і входження до складу СРСР.
6. Радянізація західних областей України - робота з текстами підручників Турченка, Шевчука, Середницької. Складання текстової таблиці, порівняння методів соціалістичного будівництва у східних та західних областях України. Обговорення позитивних та негативних результатів радянізації (методом дискусії).
7. Закріплення набутих нових знань (карта, поняття, хроніка основних подій). Рефлексія.
8. Подача домашнього завдання: параграфи 1 -2 підручника Турченка, контурна карта, виконання індивідуальних, пошукових, творчих завдань.
Конспект уроку . Зборівський мир.
Конспект уроку з історії України
Тема: Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 роках. Зборівський мирний договір.
Очікувані результати
Що треба знати:
Події Визвольної війни 1648-1649 рр.;
Сутність проголошеної Б.Хмельницьким на початку 1649 року програми щодо перспектив і кінця війни;
Значення битви під Пилявцями і походу на західно-українські землі для дальшого ходу війни;
Що треба вміти:
Формувати навички роботи з документами, матеріалами підручника, історичною картою;
Розвивати вміння формувати власну думку на події Національно-визвольної війни;
Розвивати вміння вести дискусію, обмінюватися думками.
Події і дати:
1648 р.- Пилявецька битва, облога Львова, облога Замостя;
1649 р.- облога Збаража, Зборівська битва, Зборівський договір.
Поняття і терміни: селянська війна, залога, соціальна боротьба, поспільство, покозачення, автономія, самостійність.
Історичні діячі: М.Кривоніс, М.Гладкий, І.Гиря, І.Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир, А.Кисіль.
Тип уроку: аналіз (обговорення ) результів дослідження.
Метод: дослідницька робота, групова робота, історичний диктант, гра „Ерудит-лото".
Додаткова література: Полянська - Василенко Н. Історія України .- К.: Либідь, 1995.- С.16-19; Субтельний О. Історія України. Історія України .- К.: Либідь, 1996.- С.89-94; Бойко І. Історія України .- К.: Ґенеза, 2000.- С. 114-117.
Обладнання: Карта України, документи, контурні карти, схеми битв, атласи.
Структура уроку:
І. Вступна частина. Організаційний момент.
ІІ. Планування досліджень. Визначення теми, мотивація навчальної діяльності.
Наростання всенародної боротьби проти польських загарбників після перших перемог Б.Хмельницького.
Битва під Пилявцями.
Похід гетьмана Хмельницького на західноукраїнські землі.
Вступ українських військ до Києва. Переговори з Польщею.
Збаразько - Зборівська кампанія. Укладення Зборівського договору.
ІІІ. Активізація опорних знань учнів. Проведення історичного диктанту або гри „Ерудит - лото".
Учням пропонуються запитання і оцінюються в бальній системі і в кінці уроку виставляються в журнал.
Яке соціально-економічне становище склалося на Україні наприкінці ХУІ- на поч. ХУІІ ст.? (2).
Охарактеризувати політичне становище в Україні в 40-х рр. ХУІІ ст. (2).
Назвати причини, характер, рушійні сили національно-визвольної боротьби 1648-1657 рр. (3).
В якому році відбулося повстання на Січі? (1).
Коли Б.Хмельницького обрали гетьманом України? (1).
Чому, на вашу думку, Україні був потрібен союз із Туреччиною і Кримським ханством? (2).
Коли відбулася битва під Жовтими Водами? (1).
Назвіть причини перемоги козацьких військ під Жовтими Водами (2).
Коли відбулася битва під Корсунем? (1).
Назвіть причини перемоги козацьких військ під Корсунем (2).
Дайте коротку історичну характеристику гетьмана Б.Хмельницького. (3).
ІУ. Представлення досліджень.
І-ий учасник досліджень.
Перші козацькі перемоги стали гаслом до народного повстання, що охопило всю Наддніпрянщину, від Лубенщини до Поділля.
Показує на карті території охоплені повстанням.
Прихована здавна ненависть до шляхти вибухнула з новою силою. За кілька місяців з України було вигнано майже всю польську шляхту, урядників, ксьондзів. Особливо нищівного удару зазнали євреї. Всюди появилися народні ватажки - з старих вояків, з дрібної шляхти, навіть з духовенства, що створювали свої загони. На Чернігівщині відзначився шляхтич Петро Головацький, на Уманщині повстання очолив Ганжа, у Брацлавщині - Трифон з Бернаді. Та найбільшої слави здобув полковник Максим Кривоніс, що проявив себе вмілим ватажком селянських загонів.
Народний рух дуже зміцнив сили повсталих. І тут Хмельницький проявив свої організаторські здібності, створивши з розрізнених повсталих загонів дисципліновану, добре озброєну армію. Ядро її складали 16 випробованих у боях козацьких полків, на чолі яких стояли вибрані, перевірені самим гетьманом полковники. Серед них були:
- колишні реєстрові полковники Бурлій, Вешняк, Гиря, Джамалій, Нестеренко, Топига;
- обдаровані й талановиті предстаники української знаті Богун, Теодорович, Гоголь, Нечай, Морозенко, Кричевський; міщани - Небаба, Гладкий, Золотаренко і багато досвідчених представників народних низів. Таким чином, під кінець літа 1648 року українські сили налічували від 80 до 100 тис. чоловік, з яких регулярне козацьке військо складало 40 тисяч.
Поляки теж не гаяли марно часу. На різанину вони відповідали різаниною.Найбільше тут відзначився найбагатший землевласник Волині князь Ярема Вишневецький, що мобілізує у своїх володіннях добре вишколене 6 тисячне військо і починає наступати з ним на захід, залишаючи після себе „гори" трупів.Крім того у Речі Посполитій теж у негайному порядку почали стягувати війська. У вересні 1648 року польські війська зібралися біля м.Львова і звідси вирушили назустріч козацьким військам.
Робота з картою
За різним даними чисельність польського війська коливалися від 40 до 100тис.чол., 100 гармат і обоз із 100 тисячами возів і 100 тис. гармат.
Серед більшості поляків панував піднесений настрій. „Таку сволоту, ми розженемо канчуками, нема для чого витрачати кулі",- говорили поляки... Польський табір був розташований біля невеликої річки Пилявці , що на Поділлі.
Описувачі цих подій розповідали, що польська армія вже наперед святкувала перемогу.
На чолі його стояли три магнати: закоханий у розкоші Домінік-Владислав Заславський, Миколай Остророг, знавець багатьох мов та 19 - річний Олександр Конецпольський - молодий і недосвідчений магнат. Б.Хмельницький назвав цю трійцю:
„Перина, дитина й латина".
І знову, у третій битві поляки допустилися помилки, вони не захотілися об'єднати війська.
Робота з картою
Хмельницький повів своє військо назустріч полякам з Маслового Ставу через Паволоч, Хмільник і зупинився Пилявцями над Іквою, де збудував укріплений табір.
Повстанців було близько 80 тис.осіб і 4 тис. татар.
Перед битвою Хмельницький здійснює дві операції, щоб викликати паніку серед поляків, - він засилає в табір поляків передягнутого в одяг священика - козака, який говорить, що на допомогу козакам прибуло 40 тис. татарське військо; і, друге - наказує козакам вивернути кожухи і вигукувати „Аллах!". Його план вдався - у польському війську почалася паніка.
Для наступу польське військо розділилося на три частини.
11 вересня 1648 року поляків атакувала татарська кіннота. Польські війська, які кинулися в наступ були розбиті 2 флангами з засідки - Б.Хмельницького і М. Кривоноса.
Вирішальна битва відбулася 13 вересня, коли до Хмельницького долучилася 4 тисячна татарська кіннота. Вранці 13 вересня українські полки пішли в наступ на центр польського війська. Польська кіннота без команди розпочала безладний бій і польська була розпорошена. Козаки розгромили Мазовецький і Сандомирські полки, татари розгромили розрізнені полки польської кавалерії.
Учні працюють з картою.
ІІ-ий учасник досліджень.
Польська армія відійшла до свого табору. На військовій раді було прийнято рішення про відступ. Уночі по табору пройшла чутка, що головнокомандуючі втекли, що призвело до паніки у польському війську... Козацька армія і татари почали переслідувати втікачів.
Після перемоги під Пилявцями українсько-татарське військо вирушило на Львів, куди тікала шляхта із зайнятих козаками районів.
Волинь, Галичину, Холмщину охопив вогонь повстання. Селяни приєднувалися до армії козаків і громили місцеву шляхту. На Покутті зібралося ціле військо селян-повстанців, чисельністю до 15 тис. чол. Але Хмельницький мало використовував народний рух.
Він не збирався включати західноукраїнські землі в сферу своїх інтересів і похід до Галичини мав не статегічну мету, а скоріше політичну - добитися миру з Польщею, а для цього потрібно було продемонструвати свою військову силу.
На початку жовтня українсько-турецьке військо пішло на Львів. У Хмельницького було достатньо війська аби здобути місто, тим більше, що 5 жовтня козаки Максима Кривоноса здобули Високий замок. Але гетьман, не бажаючи віддавати Львів на пограбуванння татарам, обмежився викупом (16 тис. дукатів готівкою).
Несподівано 11 жовтня помирає польський король Владислава ІУ і Богдан Хмельницький взяв активну участь у виборах нового короля Яна - Казимира. Гетьман ще не позбувся ілюзій, що сильна королівська влада зможе вирішити українські проблеми.
ІІІ- й учасник досліджень
8 серпня 1649 року укладено не вигідний для України Зборівський мирний договір, який згодом мав бути затверджений польським сеймом.
Обговорення умов Зборівського договору.
Підписаний з поляками мирний договір не відповідав реальній розстановці сил у Національно-визвольній війні. Український народ не прийняв Зборівського миру і відповів на нього новими повстаннями.
Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.
ІV- учасник досліджень.
1648 рік, рік революційних змін в Україні завершився урочистим в'їздом гетьмана до Києва, старої української столиці. Народ захоплено вітав його, як „другого Мойсея, що визволив український нарід із лядської неволі". Саме напевно там стався перелом у поглядах гетьмана. Хмельницький усвідомив, що він став вождем цілої української нації, а не лише козацтва і що в нього попереду лише один шлях - утворення Української держави. Все це змушувало гетьмана вести обережну і помірковану політику, шукати нових союзників.
У лютому 1649 року в Переяславі розпочалися українсько-польські переговори. Польський уряд робить спроби зупинити процес утворення самостійної Української держави, надавши українцям певну автономію у складі Речі Посполитої.
Королівські посланці привезли Б.Хмельницькому багаті дарунки та гетьманські клейноди. Ці переговори велися в гострих суперечках...
Готуючись до нової неминучої війни з поляками на початку 1649 року Хмельницький хоче забезпечити себе рівними політичними союзами. Значна ставка тут робиться на союз з Росією в силу національної спорідненості, єдиного віросповідування і спільних історичних коренів. Ще в червні 1648 року гетьман звернувся до російського уряду з пропозицією надати допомогу у війні з Польщею.
Хмельницький відрядив посольство до Москви в перших числах березня 1649 року. Цар Олексій прихильно приймає послів гетьмана, але не приймає однозначного рішення, боячись посваритися з Польщею. Він посилається на важке економічне становище і те, що Росія не готова до відкритої боротьби з Польщею. Проте Москва не відмовляється сприяти Україні господарською допомогою.
В цей же самий час він підписує договори з Семигороддям, розпочав переговори з литовським гетьманом Янушем Радзивіллом, укріплює подальший союз з кримськими татарами.
V- й учень дослідник.
На початку літа 1649 року війна спалахнула з новою силою. Польські війська зосередилися в трьох місцях: одна стала на кордоні Галичини і Волині, друга під проводом самого короля, йшла їм на допомогу, а з півночі готувалася до наступу литовська армія Радзивілла.
Б.Хмельницький провів велику мобілізацію в Україні, яка відбувалася в умовах небаченого народного піднесення і влітку атакував польські війська в Галичині та змусив їх відступити до Збаража. Кілька разів козаки йшли на штурм міста, завдавши великих втрат шляхті, але так і не змогли оволодіти фортецею, обороною якої керували князь Я.Вишневецький. У битві загинули полковник Н.Морозенко, були поранені К.Бурляй та І.Богун.
Тоді козаки взяли місто в облогу, що спричинило страшний голод. Проте шляхті вдалося надіслати послання до короля, у якому вони просили допомоги.
Перед походом на Збараж частину своїх військ Богдан Хмельницький вислав на Білу Русь проти литовської армії Яна Радзивілла. Проте козацькі війська під проводом М.Кричевського зазнали поразки під Лоєвом, а сам керівник помер від отриманих ран.
Не чекаючи нападу козаків, 5 серпня польські війська почали переправлятися через р. Стрипу. Коли половина шляхти була на іншому березі козаки і татари пішли в атаку й усіх знищили. Зважаючи на обставини король із залишками війська був вимушений стати укріпленим табором під Зборовом. Утримати місто поляки не змогли, козаки і татари почали штурм, повстанські артилеристи безперервно обстрілювали табір. Польське військо на чолі з королем було оточене козаками. Тоді польський король вступає в таємний зговір з татрами, яким була невигідна перемога жодної з сторін. Під загрозою переходу татар на бік Польщі Хмельницький змушений був розпочати переговори з Яном - Казимиром.
Як вмілий і розумний стратег і командувач Хмельницький непомітно підходить до королівської армії під Зборовом, знищує частину її під час переправи через Стрипу, а вранці 15 серпня нападає на польське військо з двох боків. Поляки зазнають значних втрат і нашвидко отаборилися. 16 серпня бій відновився, козаки прорвалися у польський табір, і польські полководці вже почали думати про капітуляцію. Та канцлер Оссолінський зумів розпочати переговори з ханом Іслам-Гіреєм і схилив його до миру. Зрада хана змусила гетьмана почати переговори з королем.
VІ-ий учень дослідник
8 серпня 1649 року було підписано Зборівську угоду, за якою 40 тисяч козацького війська мало перебувати на території Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.Ці землі переходили виключно під правління гетьмана і його адміністрації. На цю територію не мали права заходити коронні війська, єзуїти та євреї. Київський митрополит отримував місце в сенаті. Проголошувалась амністія для всіх учасників повстання.В Києві заборонялося відкривати свої школи. Затвердити умови миру мав наступний сейм.
Цей договір багато в чому не влаштовував Б.Хмельницького, а саме: обмеження фактично завойованої ним території, повернення польської адміністрації. Не влаштовував цей договір і польську знать, оскільки військо Б.Хмельницького залишалося грізною силою і тепер офіційно представляло владу в Україні. Та найбільше не влаштовував український народ, що фактично знов повертався в ярмо до їх панів. Все це розумів і сам Б.Хмельницький і тому дивився на Зборівську угоду як на тимчасове явище.
Обговорення умов Зборівського мирного договору.
Заключна частина уроку.
Учні шляхом проведення гри „Мікрофон"( оцінювання відповідей в балах).
Чому Б.Хмельницький почав переговори з Московією? (2).
З ким ще Б.Хмельницький проводив переговори? (1)
Дайте розстановку польських і козацьких військ на весні 1649 року? (2).
Коли відбулася битва під Зборовом? (1).
Які основні положення Зборівської мирної угоди? (2)
Дайте свою оцінку подій 1648-1649 рр.(3).
Загальні підсумки та оцінювання результатів уроку.
Домашнє завдання.
Кожна група учнів одержує картки з завданнями по вивченню нової теми.
Скласти твір-роздуми „Чи стала би Україна незалежною козацькою державою, якби не вступила в переговори з Москвою? "( для обдарованих дітей).
Джерела 1.
Документ „Легенда про облогу Львова"
„Найзавзятішими захисниками міста були ченці монастиря бернардинів, що розмістився поблизу оборонних мурів. Його ченці завжди першими брали зброю чи то при обороні міста, чи то під час придушення міських заворушень. Дізнавшись про контакти Б.Хмельницького з деякими ремісниками, вони наказали оголосити по всьому місту, що кожної суботи влаштовуватимуть обід для жебраків, як католицьких, так і православних.
Першої суботи до монастиря прийшло дуже багато людей. При вході до трапезної кожного попереджували, що пісний стіл приготовлений для католиків, в м'ясний -для православних. Руські люди посідали за другий стіл і почали втамовувати свій голод. Та незабаром один з бернардинів покликав одного жебрака ніби для таємного повідомлення. Невдовзі викликали ще одного, а потім іще. Жоден з них не повернувся. Коли русин виходив, чернець убивав його сокирою й кидав до в'язниці, яку й досі можна побачити у дворі монастиря бернардинів".
Документ 2 „Польський офіцер про Пилявецьку битву"
„ Як прийшов вечір, панство, регіментарі й полковники з'їхалися тихцем і, ховаючись у темній ночі, щодуху стали втікати. І покинули корогви, знаки, гармати, табори й вози численні, які треба рахувати багато разів по сто тисяч. Як кінне військо побачило, що нема старшини, покидало на землю зброю, панцирі, списи, і все пішло врозтіч, видавши на різню піхоту... Усі наші біжать, потомлені на всі боки, інші й пішки йдуть, ведучи за собою коні... Бо такий страх, така моторошність охопила наших, що втікали чвалом, поки коні могли, казали, що за ними татари йдуть.
...Узяв ворог табір; у ньому пребагато військових і столових речей, що їх з усієї корони понавозило найзнаменитіше панство, вибираючи на війну не так із залізом, як із сріблом і золотом. Вічний сором, незабутня втрата для поляків".
Нетрадиційний урок " Що? Де? Коли?" 8 клас.
Нетрадиційний урок "Що? Де? коли?"
Оцінка історичної постаті і діяльності гетьмана Б.Хмельницького
Очікувані результати:
Закріпити знання учнів з даної теми;
Оцінити історичну постать і діяльність гетьмана Б.Хмельницького;
Виховувати почуття гордості до славного минулого нашого народу, любові до героїв- козаків, славних захисників української землі проти загарбників.
І. Організаційний момент.
1. Перевірка готовності до уроку.
Клас зазделегідь поділений на 2 команди,обрані капітани, роздані домашні завдання, підготовлені номери і назви команд, листки обліку з прізвищами тих, хто грає.
Для проведення уроку виставити сову, гонг, емблеми, таблички, підсумкова таблиця.
Учитель повідомляє тему, мету і завдання уроку-гри „Що? Де? Коли?".
Вступне слово вчителя.
На відміну від багатьох народних повстань ХУІ- ХУІІ ст., які були жорстоко придушені, визвольна війна 1648-1657 рр. була довготривалою і набула великого розмаху. Її очолив Богдан (Зеновій) Хмельницький- один з найрішучіших політиків та воєначальників свого часу.
Б.Хмельницький ввійшов в історію нашого народу як видатний державний, політичний і військовий діяч. „Таких людей привидіння Боже віками породжуєв людстві для особливих його намірів і призначень"- писав автор „Історії Русів".
Шановні учні! Сьогодні ми проводимо незвичайний урок, який не тільки виявить ваші знання про період національно-визвольної боротьби українського народу проти Польщі,але і допоможе краще засвоїти вивчений матріал.
Урок буде складатися з 6 етапів.
Повідомлення подальших дій на уроці.
Хід уроку.
І -ий етап. Розминка. Повторення всіх ключових запитань, в яких враховуються знання
про українську козацьку державу /Проводиться з метою зняття напруги/.
Запитання для команд у конвертах.
Запитання І команди:
1. Що означає слово „козак"?
2. Хто був гетьманом України в 1648-1657рр.?
3. Назвіть найвірогіднішу дату народження Б.Хмельницького.
4. Кого ви знаєте із сподвижників Б.Хмельницького?
5. Вибери правильну відповідь: „Держава Б.Хмельницького була.... (монархією, республікою, демократичною державою".
Запитання ІІ команди:
1. В якому році Б.Хмельницького обрано гетьманом на Запорізькій Січі?
2. Назвіть прізвище польського магната, який розграбив хутір Суботів, в час відсутностні Б.Хмельницького.
3. Які причини початку національно-визвольної війни 1648-1657рр.?
4. Яка столиця української козацької держави під проводом Б.Хмельницького?
5. Вибери правильну відповідь:" Кого на Січі називали джурою..." ( слугу, вартового, воїна, майбутнього козака).
Підсумки І етапу.
ІІ етап. „Про що говорять дати історії"./ Завдання в конвертах/.
Запитання І команди
1. 1620 рік...
2. 1637 рік...
3. 5 лютого 1648 рік...
4. Літо 1649 року...
5. 28 вересня 1651 року...
Запитання ІІ команди
1. 1648 рік...
2. 26 квітня 1648 року..
3. Сподвижники Б.Хмельницького....
4. Літо 1649 року...
5. Березень 1654 рік...
ІІІ етап. Дослідницький.
Запитання І команди
1. Причини національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.
2. Складіть історичний портрет Б.Хмельницького.
3. Вкажіть дати: Битва під Жовтими Водами...
Битва під Батогом...
Переяславська угода...
Смерть Б.Хмельницького...
Помста Стефана Чарнецького...
4. ІІ молдавський похід відбувся...
5. Битва під Охматовом....
Запитання ІІ команди
1. Який характер мала війна 1648-1656 рр.
2. Вкажіть дати: Битва під Корсунем відбулася...
Битва під Жванцем відбулися...
Берестецька битва відбулася....
Битва під Збаражем відбулася...
1. Коли були підписані Березневі статті?
2. Похід на Львів відбувся в....
3. Чигиринська рада відбулася в....
Підсумки ІІІ етапу.
ІУ етап. Творчий.
Запитання І команди
1. Складіть твір -есе „Похід Б.Хмельницького на Львів".
Запитання ІІ команди
1. Складіть твір -есе „В'їзд Б.Хмельницького у Київ".
Підсумки ІУ етапу.
Музична хвилинка. Підрахунки балів
Підсумки уроку-гри „Що? Де? Коли?" і визначення кращої команди.
Висновки.
8 вересня 1657 року перестало битися серце Богдана Хмельницького. Поховали його у побудованій за його наказом церкві в Суботові.
2007 року виповнюється 350 років з дня смерті, проте період його боротьби за незалежність і досі залишається не вивчений до кінця..
Для українського філософа ХУІІІ ст. Г. Сковороди Б.Хмельницький - герой й батько вольності. Для М.Грушевського - великий діяч, людина, що дійсно володіла чудовими можливостями й здібностями.
Історики В.Смолій, В.Верстюк, В.Горань, О.Гуржій вбачають значення його наступному:
Він зумів об'єднати навколо себе всі політичні сили для досягненння головної мети - національне визволення;
Спрямував енергію народних мас на будівництво соборної держави та боротьбу за незалежність;
Першим розробив головні принципи національної державної ідеї;
Виявив себе блискучим полководцем, створивши добре організовану армію, збагатив українське військове мистецтво;
Відіграв вирішальну роль у процесі становлення розвідки і контрозвідки;
Створив дипломатичну службу, що забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України правителями інших країн.
Оцінка історичної постаті і діяльності гетьмана Б.Хмельницького
Очікувані результати:
Закріпити знання учнів з даної теми;
Оцінити історичну постать і діяльність гетьмана Б.Хмельницького;
Виховувати почуття гордості до славного минулого нашого народу, любові до героїв- козаків, славних захисників української землі проти загарбників.
І. Організаційний момент.
1. Перевірка готовності до уроку.
Клас зазделегідь поділений на 2 команди,обрані капітани, роздані домашні завдання, підготовлені номери і назви команд, листки обліку з прізвищами тих, хто грає.
Для проведення уроку виставити сову, гонг, емблеми, таблички, підсумкова таблиця.
Учитель повідомляє тему, мету і завдання уроку-гри „Що? Де? Коли?".
Вступне слово вчителя.
На відміну від багатьох народних повстань ХУІ- ХУІІ ст., які були жорстоко придушені, визвольна війна 1648-1657 рр. була довготривалою і набула великого розмаху. Її очолив Богдан (Зеновій) Хмельницький- один з найрішучіших політиків та воєначальників свого часу.
Б.Хмельницький ввійшов в історію нашого народу як видатний державний, політичний і військовий діяч. „Таких людей привидіння Боже віками породжуєв людстві для особливих його намірів і призначень"- писав автор „Історії Русів".
Шановні учні! Сьогодні ми проводимо незвичайний урок, який не тільки виявить ваші знання про період національно-визвольної боротьби українського народу проти Польщі,але і допоможе краще засвоїти вивчений матріал.
Урок буде складатися з 6 етапів.
Повідомлення подальших дій на уроці.
Хід уроку.
І -ий етап. Розминка. Повторення всіх ключових запитань, в яких враховуються знання
про українську козацьку державу /Проводиться з метою зняття напруги/.
Запитання для команд у конвертах.
Запитання І команди:
1. Що означає слово „козак"?
2. Хто був гетьманом України в 1648-1657рр.?
3. Назвіть найвірогіднішу дату народження Б.Хмельницького.
4. Кого ви знаєте із сподвижників Б.Хмельницького?
5. Вибери правильну відповідь: „Держава Б.Хмельницького була.... (монархією, республікою, демократичною державою".
Запитання ІІ команди:
1. В якому році Б.Хмельницького обрано гетьманом на Запорізькій Січі?
2. Назвіть прізвище польського магната, який розграбив хутір Суботів, в час відсутностні Б.Хмельницького.
3. Які причини початку національно-визвольної війни 1648-1657рр.?
4. Яка столиця української козацької держави під проводом Б.Хмельницького?
5. Вибери правильну відповідь:" Кого на Січі називали джурою..." ( слугу, вартового, воїна, майбутнього козака).
Підсумки І етапу.
ІІ етап. „Про що говорять дати історії"./ Завдання в конвертах/.
Запитання І команди
1. 1620 рік...
2. 1637 рік...
3. 5 лютого 1648 рік...
4. Літо 1649 року...
5. 28 вересня 1651 року...
Запитання ІІ команди
1. 1648 рік...
2. 26 квітня 1648 року..
3. Сподвижники Б.Хмельницького....
4. Літо 1649 року...
5. Березень 1654 рік...
ІІІ етап. Дослідницький.
Запитання І команди
1. Причини національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.
2. Складіть історичний портрет Б.Хмельницького.
3. Вкажіть дати: Битва під Жовтими Водами...
Битва під Батогом...
Переяславська угода...
Смерть Б.Хмельницького...
Помста Стефана Чарнецького...
4. ІІ молдавський похід відбувся...
5. Битва під Охматовом....
Запитання ІІ команди
1. Який характер мала війна 1648-1656 рр.
2. Вкажіть дати: Битва під Корсунем відбулася...
Битва під Жванцем відбулися...
Берестецька битва відбулася....
Битва під Збаражем відбулася...
1. Коли були підписані Березневі статті?
2. Похід на Львів відбувся в....
3. Чигиринська рада відбулася в....
Підсумки ІІІ етапу.
ІУ етап. Творчий.
Запитання І команди
1. Складіть твір -есе „Похід Б.Хмельницького на Львів".
Запитання ІІ команди
1. Складіть твір -есе „В'їзд Б.Хмельницького у Київ".
Підсумки ІУ етапу.
Музична хвилинка. Підрахунки балів
Підсумки уроку-гри „Що? Де? Коли?" і визначення кращої команди.
Висновки.
8 вересня 1657 року перестало битися серце Богдана Хмельницького. Поховали його у побудованій за його наказом церкві в Суботові.
2007 року виповнюється 350 років з дня смерті, проте період його боротьби за незалежність і досі залишається не вивчений до кінця..
Для українського філософа ХУІІІ ст. Г. Сковороди Б.Хмельницький - герой й батько вольності. Для М.Грушевського - великий діяч, людина, що дійсно володіла чудовими можливостями й здібностями.
Історики В.Смолій, В.Верстюк, В.Горань, О.Гуржій вбачають значення його наступному:
Він зумів об'єднати навколо себе всі політичні сили для досягненння головної мети - національне визволення;
Спрямував енергію народних мас на будівництво соборної держави та боротьбу за незалежність;
Першим розробив головні принципи національної державної ідеї;
Виявив себе блискучим полководцем, створивши добре організовану армію, збагатив українське військове мистецтво;
Відіграв вирішальну роль у процесі становлення розвідки і контрозвідки;
Створив дипломатичну службу, що забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України правителями інших країн.
Конспект уроку . Воєнно-політичні події 1650-1653р.р.
Конспект уроку з історії України
Тема уроку : Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.
Очікувані результати
Що треба знати:
Воєнно-політичні події 1650-1653 рр., причини перемог і поразок, їх наслідки;
Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини;
Про походи Б.Хмельницького в Молдавію;
Причини відновлення військових дій з Польщею;
Найважливіші заходи Б.Хмельницького в 1650-1653 рр.
Що треба вміти:
Аналізувати історичні події 1650-1653 рр.;
Висвітлювати дипломатичну діяльность Б.Хмельницького;
Вміти самостійно працювати з документами підручника, додатковою літературою, проводити дослідження відповідно до заданого плану;
Представляти результати досліджень,
Розвивати логічне мислення;
Сприяти розвитку творчої уяви учнів.
Обладнання: підручник, атласи, карта Національно-визвольної війни, контурні карти, таблиці, документи, ілюстрації.
Основні поняття: внутрішня політика, реєстр, сепаративна угода.
Історичні дати:
1651 р.- Берестецька битва, Білоцерківський мирний договір;
1652-1653 рр. - Молдавські походи;
1653 р. - Жванецька облога.
Історичні діячі: В.Лупул, Д.Нечай, І Богун, Т. Хмельницький.
Тип уроку: аналіз ( обговорення ) результатів теоретичних досліджень.
Метод: евристична бесіда, дослідницька робота, гра „Дерево рішень".
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань.
Проведення гри „Дерево рішень" /Оцінювання в балах/.
Відповідно до якого договору встановлювалися кордони України? (1).
Опишіть структуру Війська Запорозького (2).
Назвіть основні органи влади Війська Запорозького (2).
Дати характеристику фінансової системи козацької держави (2).
Чи було у козацькій державі постійне військо? Обгрунтуйте свою відповідь (2).
Назвати державну сиволіку козацької держави (1).
Місто - столиця козацької держави (1).
Які функції були в генерального обозного ? (1).
Кого ви знаєте з визначних генеральних старшин ?. Які їх функції? (2).
Охарактеризуйте дипломатичну діяльність Б.Хмельницького. Висловіть свою думку (3).
Планування досліджень.
Теми досліджень:
Відновлення військових дій.
Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
Битва під Батогом і Жванцем.1-й і 2-й молдавські походи.
Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Вступне слово вчителя
Народ України був незадоволений змістом Зборівської угоди, та гетьман змушений був рахуватися з ним. Хан не вирішив остаточно на чиїй стороні він буде виступати.
Тривале лихоліття війни до кінця 1653 року довело українське суспільство та його економіку до критичного стану. Значно погіршалось міжнародне становище України. Тому Б.Хмельницький зрозумів, що виграти війну проти Польщі можна лише з сильними союзниками і він почав шукати союзну з Туреччиною і Московію.
Представлення учнями досліджень.
І група учнів дослідників.
І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала час для нетривалого перепочинку. Козацькі низи, селяни, міщани не визнавали договору з поляками, звинувачували гетьмана в зраді й навіть готові були його вбити. Повстанці не збиралися складати зброю й чинили запеклий опір панам, що поверталися до своїх маєтків. Велика кількість повстанців (понад 40 тис.) і зосередилися на Брацлавщині, Волині, Поділлі. Очолив їх козацький полковник Данило Нечай.
Знаходячись у досить непевному становищі після Зборівської мирної угоди Б.Хмельницький намагався забезпечити незалежність України шукаючи зв'язки з іншими державами. Важливе місце для України мала Молдавія: по - перше, як торговий шлях до Туреччини; по-друге, підтримувати тісні культурні та релігійні зв'язки.
Проте тогочасний правитель Молдавії Василь Лупул в своїй політиці лавірував між Туреччиною і Польщею. Щоб здобути вплив на цю державу, Хмельницький у вересні 1650 року здійснив блискавичний похід на Молдавію з 70 тисячною українським військом і татарами і повністю розгромив військо молдавського господаря. Внаслідок цього Лупул змушений був заключити мирний договір, що передбачав допомогу Богдану Хмельницькому. Гарантією виконання договору було те, що молдавський господар обіцяв віддати свою дочку Розанду за старшого сина гетьмана Тимофія.
2-а група учнів дослідників
Польські війська в лютому 1651 року розпочали військові дії проти Війська Запорозького. Гетьман Калиновський несподівано напав на прикордонне містечко Красне і захопив його. Під час битви загинув брацлавський полковник Данило Нечай, один з найпопулярніших в народі сподвижників Б.Хмельницького. Здобувши перемогу польські війська рушили на Вінничину, але тут зустрілися великий супротив Івана Богуна, який дав гідну відсіч. Втрати були значні з двох сторін. Крім того поширилась чутки, що до козацького війська Б.Хмельницький вислав значну підмогу, тому Калиновський вирішив відступити.
Але всі ці бої були лише підготовкою. Справжня велика битва відбулася в середині червня 1651 року на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком.
Загальна кількість з їх союзниками становила 150-200 тис. війська. Військо Б.Хмельницького мало 120-140 тисяч, в кінці червня до нього приєднався Іслам-Гірей з 28 тисячами татар.
Битва розпочалася 28 червня 1651 року. Протягом перших двох днів битви відчувалася значна перевага козаків. На третій день сталося несподіване: поляки почали обстріл татарського табору, і кримчаки почали відступати, відкриваючи фланги козацького війська. Щоб заспокоїти татар Хмельницький разом з генеральним писарем І.Виговським поїхав до хана. Хан захопив у полон гетьмана і всіх, хто з ним був і відступив з військом з-під Берестечка.
Повстанські війська опинилися в оточені. 10 днів тривали запеклі бої. Вночі 10 липня Іван Богун узяв на себе командування, почав виводити армію з оточення. Тоді повстанці поставили вози в чотирикутник, з трьох боків викопали шанці, один фланг прикрили болото.
Під шаленним вогнем польських гармат козаки возами, наметами, власним одягом вимостили шлях через болото. По переказах літописців існує легенда ( а може і правда), що прикривати відступ залишилося 300 козаків, які цілий день стримували наступ поляків і полягли всі як один, але не здалися і не хотіли бути помилуваними, як обіцяли їм поляки.
Так трагічно для України закінчилася битва під Берестечком. Унаслідок Берестецької битви: козаки втратили понад 30 тис. осіб; до поляків потрапила канцелярія гетьмана;
Тугай-Бей захопив українського гетьмана в полон, загинув митрополит Йоасат і велика кількість селянства.
3-я група учнів дослідників.
Під час Берестецької битви з півночі почали наступ литовські війська на чолі з князем Радзивілом, яким вдалося захопити Київ і Чернігів. У цей критичний час гетьман Хмельницький виявив велику моральну силу й високий бойовий дух. Гетьман наказав спорудити укріплення біля Білої Церкви, де на початку жовтня 1651 року зосередилася велика українська армія. Бої під Білою Церквою почалися в середині вересня 1651 року.
В цих боях польські війська не змогли побороти козаків, а козаки не мали сил для нового наступу. Це призвело до підписання Білоцерківського мирного договору 28 вересня 1651 року. Цей документ ультимативного характеру складався з 24 статей.
Згідно цього договору:
число реєстрових козаків зменшилась вдвічі з 40 тис.до 20 тис. чол.);
козацькою територією визнавалося тільки Київське воєводство;
у Брацлавське, Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрацію;
магнатам і шляхті поверталися їхні землі;
гетьман зобов'язувався розірвати свій союз з Кримським ханством і татарами;
гетьману заборонялося вести самостійну міжнародну політику;
на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо;
усю старшину й полковників мав затверджувати король;
поляки підтверджували права православної церкви;
проголошувалася амністія всім учасникам повстання.
Білоцерківський мирний договір викликав невдоволення широких народних мас, які були ущемлені у своїх правах. Почалося нове піднесення національно-визвольної боротьби.
4-а група учнів дослідників.
Після укладення Білоцерківського договору магнати і шляхта стали повертатися на Україну, відновлюючи феодально-кріпосницькі порядки. Масове обурення викликала поява в Україні 20-тис. польського війська на чолі з коронним гетьманом М. Калиновським, яке стало табором біля урочища Батіг (теп. С. Четвертинівка Вінницької обл.).
„Хмельницький боїться нас, - запевняв шляхту Калиновський, - настав час готуватися до битви". Коронний гетьман планував розбити козацькі сили по частинах. Вибір упав на військо.
Навесні 1652 року всі повстанські сили були зосереджені у двох арміях. Лівобережні полки під проводом полковника Подобайла прикрили Україну з півночі, з боку Литви.
Головні козацькі сили зібралися в Чигирині. Б.Хмельницький виправляє свого сина Тимофія з частиною війська у Молдавію для підписання з Молдавією нового союзу і одруження його дочкою Розандою. Проте на перешкоді Тимофію стало польське військо на чолі з коронним гетьманом Калиновським, який зосередив 30 тисячне військо біля гори Батіг на Брацлавщині.
22 травня 1652 року Б.Хмельницький з усіх боків оточив ворожий табір і атакував його.
Уночі козаки й татари вдерлися в розташування ворога. Значна частина шляхтичів намагалася втекти. Скориставшись метушнею, козаки підпалили польський табір.
Уранці 23 травня Б.Хмельницький розпочав загальний наступ проти польської армії.
Жорстока й кривава битва тривала аж до самої ночі; польське військо було знищене.
Загинуло 8 тис. найкращих воїнів, серед них половина гусарських частин і сам гетьман Калиновський. Битва під Батогом принесла ще більшу славу великому гетьману і його подвиг прирівнювали із перемогою карфагенськогополководця Ганнібала над римлянами під Каннами 216 року до н.е.
Унаслідок битви під Батогом 1652 року майже вся територія була звільнена з-під ярма Речі Посполитої. Білоцерківський договір утратив свою силу.
5- група учнів дослідників
Наляканий таким розвитком подій польський король знову почав збирати нове військо.
До королівської армії приєдналися великі загони найманців, у її складі нараховувалися близько 20 тис. Німців, 8 тис. молдованів, 15 тис. угорців і трансільванців. Це військо,очолюване самим королем, отаборився під Жванцем на Поділлі. Об'єднане козацько-татарське військо під проводом Б.Хмельницького та Іслам - Гірея зненацька підійшло до табору й почало облогу, яка тривала кілька місяців ( вересень-грудень 1653 року). У таборі почався голод, лютували хвороби. Стали масово втікати з польського війська союзники. Над Польщею нависла загроза військової катастрофи. За цих обставин король послав до татарського війська таємне посольство і укладає мир. Після укладення угоди з поляками татари почали вимагати від Хмельницького припинення воєнних дій , а від короля - виконання умов Зборівської угоди. Уже втретє хан зрадив Хмельницького. Військо Б.Хмельницького відступає, а татари повертаючись до Криму через усю Україну, взявши великий ясир.
6- група дослідників
Намагаючись перешкодити гетьманові, польське командування вислало на Поділля 60-тисячну армію під командуванням коронного гетьмана М.Калиновського. Після розгрому в травні-червні 1652 року в Батозькій битві польського війська, українська армія, вступивши в Молдову, змусила В.Лупула прийняти умови Б.Хмельницького.
Сильна зовнішня політика українського гетьмана в Молдові стурбувала її сусідів призвела до формування сильної антиукраїнської коаліції, до якої ввійшли Річ Посполита, Валахія й Трансільванія. У квітні 1653 року волоський господар М.Басараб і семиградський князь Юрій ІІ Ракоці при підтримці польського уряду захопили Ясси й посадили на престол С. Георгіцу.
Лупул звернувся по допомогу до Хмельницького. 1-2 травня 1653 року українські війська під проводом Хмельницького розгромили загони С. Георгіцу та повернули владу В.Лупулові.
Українська армія знову зайняла територію по р. Случ. Тимофій одружується з Розандою, але цей союз не був довготривалим. У Волощині розпочалися нові військові дії, під час яких у битві під Сучавою був смертельно поранений Тимофій. Його козаки після місячної капітуляції 19 жовтня 1653 року привезли додому.
У березні 1653 року розпочався новий похід поляків на Брацлавщину польського воєводи С.Чарновецького, якого розгромив І.Богун. Влітку на Україну рушило коронне військо на чолі з королем.
У вересні воно було блоковане, а потім оточене під Жванцем козацько-селянським військом на чолі з гетьманом. В цій військовій операції йому допомагаль татарські загони на чолі з Іслам-Гіреєм. Облога тривала два місяці. В польському оточені почалися голод і хвороби. І тоді польський король пішов на хитрощі підписав таємну угоду з татарами. В таємній угоді між королем і ханом крім виплати великої суми золотих давалася згода:
а) підписати сепаративну угоду;
б) відновлення Зборівського договору;
в) дозволити татарам забрати ясир у Галичині та на Волині.
15 грудня 1653 року в Жванці було підписано новий мир з Польщею на засадах Зборівської угоди.
Закріплення вивченого матеріалу.
Проведення гри „Історична розминка".
Кожна група одержує завдання, на підготовку яким дається 4-5 хвилин на підготовку.
І група.
Яке значення для України мала Молдавія? (2).
Як Б.Хмельницький здійснював свою політику щодо Молдавії? (2).
Що вам відомо про військові дії козаків з полякам навесні 1651 року? (1).
Коли відбулася Берестецька битва, які її наслідки ? (2).
ІІ група
Чим закінчився другий молдавський похід? (1).
Що вам відомо про умови Білоцерківської угоди (2).
Чому битва під Жванцем закінчилася невдало для козацької армії? (2).
Коли було підписано таємну угоду між колоем і ханом? Які умови цієї угоди ви знаєте? (2).
Підбиття підсумків уроку, оцінюванння результатів уроку.
( Виставлення оцінок, відзначення найбільш активних учнів).
У.Завдання додому.
Підготуватися до повторювально-узагальнюючого уроку.
Опрацювати параграфи по темі.
Виконати тестові завдання.
Джерела 1
Документ „Легенда про битву під Берестечком"
... Залишився один із трьохсот. Він дістав човен і, не маючи змоги врятуватися, стояв у ньому. Багато стрільців цілилися у воїна, та навіть уражений чотирнадцятьма кулями з мушкетів, він вимахував косою, силкуючись сягнути кожного, хто до нього наближався, щоб узяти його живцем у полон. За наказом Яна-Казимира один жовнір ступив у воду й сповістив героєві, що король є свідком його подвигу й дарує йому життя. „Хочу загинути як справжній козак",- вигукнув присмертний селянин, а жовнір із жахом відступив від нього. Нарешті до човна підступили два німецькі рейтари й проткнули його піками".
Документ 2
Проспер Меріме про стан польського війська після битви під Жванцем
„Ще жодного разу не вистріливши з гармати, Хмельницький бачив що ворог більш як наполовину переможений... Військовий табір (поляків) перетворювався на ціле місто, і шляхтичеві так само важко було покинути свій намет, як городянину залишити свою оселю. Незабаром довкола табору не стало паші, коні падали тисячами й щоразу важче й важче було здійснити якийсь маневр, а тут ще й недалекоглядність командирів, відсутність дисципліни в жовнірів, брак патріотизму, звичка грабувати. Якось Хмельницький сказав польському послові: „Якби хтось з моїх козаків привіз з собою віз пожитків, я наказав би скарати його на горло. Він добре знав: для того, щоб знищити шляхетське військо, досить отаборитися й уникати бою".
Документ 3
„Спогади мандрівника Павла Алеппського про мужність і героїзм гетьманича"
„Тимофій, син Хмеля, щоденно робив вилазки на ворогів...Ніхто не мав сили протистояти йому, ураховуючи його хоробрість... То він стріляв з лука правою рукою, потім колов мечем, стріляв з рушниці..., ніхто не міг попасти в нього з рушниці чи іншої зброї: таким він був чудовим вершником і так блискуче крутився на спині коня".
Документ 4
„Проспер Меріме про Б.Хмельницького над тілом сина Тимоша"
„ Не зронивши сльози, глянув на тіло сина й мовив: Дякувати Богу, що мій иміш загинув як справжній козак, не дістався воргові в руки".
Документ 5
„Різні погляди про діяльниість Б.Хмельницького"
Богдан Хмельницький - творець Української козацької держави. Досягнення Богдана Хмельницького історики часто порівнюють зі здобутками керівника Англійської революції Олівера Кромвеля.
Відомий український історик, філософ і публіцист В.Липинський писав про Б.Хмельницького: „Ми забули вже, що з нації нації вийшов один з найбільш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний „Великим" Петро зробив п'ятдесять літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу, тільки європеїзував готовий татарський поміст, який покривав пасивне, стояче й омертвіле в своєму поневолені московське море. А Богдан Хмельницький творив нову європейську державу і відбудував націю серед гуркоту падаючих румовищ старої, ним же роваленої Речі Посполитої. Він усував ті румовища й одночасно укріплював західну культуру в Україні в обличчю постійної татарської та московської небезпеки зі Сходу - і серед української громади, яка вся від верху до низу носила шаблі при боці, яку ділили глибокі різниці протилежних цивілізаційних впливів і яка кожної хвилини готова була кинутись до оружної боротьби сама поміж собою.
У той же час є й інші оцінки. Наприклад, письменник і громадський діяч ХІХ ст. Пантелеймон Куліш гадав, що діяльність Б.Хмельницького -це „один руїнницький вибух темних соціальних сил, викликаний купкою егоїстів- авантюристів, котрим народні маси послужили тільки знаряддям, „гарматним м'ясом", обдуреним свободолюбними гаслами, а в результаті - руїна України, занепад культурного життя...".
На думку П.Куліша, „наш квітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну квітками наших предків".
Суперечливу оцінку діяльності Б.Хмельницького дав у своїх поетичних творах і видатний поет Т.Шевченко. Він дорікав Б.Хмельницького за те, що той віддав Україну під зверхність російського самодержавця:
....Ой, богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колисаючи, співала
Про свою недолю,
Що співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Проте в інших рядках Кобзар віддав шану талантові Б. Хмельницького:
Згадайте праведних гетьманів,
Де їх могили? Де лежить
Останок славного Богдана?
Про роль гетьмана Б.Хмельницького в українській історії найкраще написав видатний філософ Г. Сковорода:
Будь славен вовік, о муже ізбранне,
Вольности отче, герою Богдане!
Документ 6
„Лист Б.Хмельницького до шведського короля Карла Х про дружбу 16 листопада 1656 року"
...Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Для того щоб приязнь могла зміцнюватися й перетворитися в тривалі зв'язки, немає засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Кристіанії ми мали в різних її листах багато прикладів прихильності, але якби ваша найясніша величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла б легко ослабнути і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам всевишній Бог помститься за насильство і знущання з нас... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з'єднані й пов'язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід.
Тема уроку : Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.
Очікувані результати
Що треба знати:
Воєнно-політичні події 1650-1653 рр., причини перемог і поразок, їх наслідки;
Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини;
Про походи Б.Хмельницького в Молдавію;
Причини відновлення військових дій з Польщею;
Найважливіші заходи Б.Хмельницького в 1650-1653 рр.
Що треба вміти:
Аналізувати історичні події 1650-1653 рр.;
Висвітлювати дипломатичну діяльность Б.Хмельницького;
Вміти самостійно працювати з документами підручника, додатковою літературою, проводити дослідження відповідно до заданого плану;
Представляти результати досліджень,
Розвивати логічне мислення;
Сприяти розвитку творчої уяви учнів.
Обладнання: підручник, атласи, карта Національно-визвольної війни, контурні карти, таблиці, документи, ілюстрації.
Основні поняття: внутрішня політика, реєстр, сепаративна угода.
Історичні дати:
1651 р.- Берестецька битва, Білоцерківський мирний договір;
1652-1653 рр. - Молдавські походи;
1653 р. - Жванецька облога.
Історичні діячі: В.Лупул, Д.Нечай, І Богун, Т. Хмельницький.
Тип уроку: аналіз ( обговорення ) результатів теоретичних досліджень.
Метод: евристична бесіда, дослідницька робота, гра „Дерево рішень".
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань.
Проведення гри „Дерево рішень" /Оцінювання в балах/.
Відповідно до якого договору встановлювалися кордони України? (1).
Опишіть структуру Війська Запорозького (2).
Назвіть основні органи влади Війська Запорозького (2).
Дати характеристику фінансової системи козацької держави (2).
Чи було у козацькій державі постійне військо? Обгрунтуйте свою відповідь (2).
Назвати державну сиволіку козацької держави (1).
Місто - столиця козацької держави (1).
Які функції були в генерального обозного ? (1).
Кого ви знаєте з визначних генеральних старшин ?. Які їх функції? (2).
Охарактеризуйте дипломатичну діяльність Б.Хмельницького. Висловіть свою думку (3).
Планування досліджень.
Теми досліджень:
Відновлення військових дій.
Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
Битва під Батогом і Жванцем.1-й і 2-й молдавські походи.
Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Вступне слово вчителя
Народ України був незадоволений змістом Зборівської угоди, та гетьман змушений був рахуватися з ним. Хан не вирішив остаточно на чиїй стороні він буде виступати.
Тривале лихоліття війни до кінця 1653 року довело українське суспільство та його економіку до критичного стану. Значно погіршалось міжнародне становище України. Тому Б.Хмельницький зрозумів, що виграти війну проти Польщі можна лише з сильними союзниками і він почав шукати союзну з Туреччиною і Московію.
Представлення учнями досліджень.
І група учнів дослідників.
І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала час для нетривалого перепочинку. Козацькі низи, селяни, міщани не визнавали договору з поляками, звинувачували гетьмана в зраді й навіть готові були його вбити. Повстанці не збиралися складати зброю й чинили запеклий опір панам, що поверталися до своїх маєтків. Велика кількість повстанців (понад 40 тис.) і зосередилися на Брацлавщині, Волині, Поділлі. Очолив їх козацький полковник Данило Нечай.
Знаходячись у досить непевному становищі після Зборівської мирної угоди Б.Хмельницький намагався забезпечити незалежність України шукаючи зв'язки з іншими державами. Важливе місце для України мала Молдавія: по - перше, як торговий шлях до Туреччини; по-друге, підтримувати тісні культурні та релігійні зв'язки.
Проте тогочасний правитель Молдавії Василь Лупул в своїй політиці лавірував між Туреччиною і Польщею. Щоб здобути вплив на цю державу, Хмельницький у вересні 1650 року здійснив блискавичний похід на Молдавію з 70 тисячною українським військом і татарами і повністю розгромив військо молдавського господаря. Внаслідок цього Лупул змушений був заключити мирний договір, що передбачав допомогу Богдану Хмельницькому. Гарантією виконання договору було те, що молдавський господар обіцяв віддати свою дочку Розанду за старшого сина гетьмана Тимофія.
2-а група учнів дослідників
Польські війська в лютому 1651 року розпочали військові дії проти Війська Запорозького. Гетьман Калиновський несподівано напав на прикордонне містечко Красне і захопив його. Під час битви загинув брацлавський полковник Данило Нечай, один з найпопулярніших в народі сподвижників Б.Хмельницького. Здобувши перемогу польські війська рушили на Вінничину, але тут зустрілися великий супротив Івана Богуна, який дав гідну відсіч. Втрати були значні з двох сторін. Крім того поширилась чутки, що до козацького війська Б.Хмельницький вислав значну підмогу, тому Калиновський вирішив відступити.
Але всі ці бої були лише підготовкою. Справжня велика битва відбулася в середині червня 1651 року на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком.
Загальна кількість з їх союзниками становила 150-200 тис. війська. Військо Б.Хмельницького мало 120-140 тисяч, в кінці червня до нього приєднався Іслам-Гірей з 28 тисячами татар.
Битва розпочалася 28 червня 1651 року. Протягом перших двох днів битви відчувалася значна перевага козаків. На третій день сталося несподіване: поляки почали обстріл татарського табору, і кримчаки почали відступати, відкриваючи фланги козацького війська. Щоб заспокоїти татар Хмельницький разом з генеральним писарем І.Виговським поїхав до хана. Хан захопив у полон гетьмана і всіх, хто з ним був і відступив з військом з-під Берестечка.
Повстанські війська опинилися в оточені. 10 днів тривали запеклі бої. Вночі 10 липня Іван Богун узяв на себе командування, почав виводити армію з оточення. Тоді повстанці поставили вози в чотирикутник, з трьох боків викопали шанці, один фланг прикрили болото.
Під шаленним вогнем польських гармат козаки возами, наметами, власним одягом вимостили шлях через болото. По переказах літописців існує легенда ( а може і правда), що прикривати відступ залишилося 300 козаків, які цілий день стримували наступ поляків і полягли всі як один, але не здалися і не хотіли бути помилуваними, як обіцяли їм поляки.
Так трагічно для України закінчилася битва під Берестечком. Унаслідок Берестецької битви: козаки втратили понад 30 тис. осіб; до поляків потрапила канцелярія гетьмана;
Тугай-Бей захопив українського гетьмана в полон, загинув митрополит Йоасат і велика кількість селянства.
3-я група учнів дослідників.
Під час Берестецької битви з півночі почали наступ литовські війська на чолі з князем Радзивілом, яким вдалося захопити Київ і Чернігів. У цей критичний час гетьман Хмельницький виявив велику моральну силу й високий бойовий дух. Гетьман наказав спорудити укріплення біля Білої Церкви, де на початку жовтня 1651 року зосередилася велика українська армія. Бої під Білою Церквою почалися в середині вересня 1651 року.
В цих боях польські війська не змогли побороти козаків, а козаки не мали сил для нового наступу. Це призвело до підписання Білоцерківського мирного договору 28 вересня 1651 року. Цей документ ультимативного характеру складався з 24 статей.
Згідно цього договору:
число реєстрових козаків зменшилась вдвічі з 40 тис.до 20 тис. чол.);
козацькою територією визнавалося тільки Київське воєводство;
у Брацлавське, Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрацію;
магнатам і шляхті поверталися їхні землі;
гетьман зобов'язувався розірвати свій союз з Кримським ханством і татарами;
гетьману заборонялося вести самостійну міжнародну політику;
на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо;
усю старшину й полковників мав затверджувати король;
поляки підтверджували права православної церкви;
проголошувалася амністія всім учасникам повстання.
Білоцерківський мирний договір викликав невдоволення широких народних мас, які були ущемлені у своїх правах. Почалося нове піднесення національно-визвольної боротьби.
4-а група учнів дослідників.
Після укладення Білоцерківського договору магнати і шляхта стали повертатися на Україну, відновлюючи феодально-кріпосницькі порядки. Масове обурення викликала поява в Україні 20-тис. польського війська на чолі з коронним гетьманом М. Калиновським, яке стало табором біля урочища Батіг (теп. С. Четвертинівка Вінницької обл.).
„Хмельницький боїться нас, - запевняв шляхту Калиновський, - настав час готуватися до битви". Коронний гетьман планував розбити козацькі сили по частинах. Вибір упав на військо.
Навесні 1652 року всі повстанські сили були зосереджені у двох арміях. Лівобережні полки під проводом полковника Подобайла прикрили Україну з півночі, з боку Литви.
Головні козацькі сили зібралися в Чигирині. Б.Хмельницький виправляє свого сина Тимофія з частиною війська у Молдавію для підписання з Молдавією нового союзу і одруження його дочкою Розандою. Проте на перешкоді Тимофію стало польське військо на чолі з коронним гетьманом Калиновським, який зосередив 30 тисячне військо біля гори Батіг на Брацлавщині.
22 травня 1652 року Б.Хмельницький з усіх боків оточив ворожий табір і атакував його.
Уночі козаки й татари вдерлися в розташування ворога. Значна частина шляхтичів намагалася втекти. Скориставшись метушнею, козаки підпалили польський табір.
Уранці 23 травня Б.Хмельницький розпочав загальний наступ проти польської армії.
Жорстока й кривава битва тривала аж до самої ночі; польське військо було знищене.
Загинуло 8 тис. найкращих воїнів, серед них половина гусарських частин і сам гетьман Калиновський. Битва під Батогом принесла ще більшу славу великому гетьману і його подвиг прирівнювали із перемогою карфагенськогополководця Ганнібала над римлянами під Каннами 216 року до н.е.
Унаслідок битви під Батогом 1652 року майже вся територія була звільнена з-під ярма Речі Посполитої. Білоцерківський договір утратив свою силу.
5- група учнів дослідників
Наляканий таким розвитком подій польський король знову почав збирати нове військо.
До королівської армії приєдналися великі загони найманців, у її складі нараховувалися близько 20 тис. Німців, 8 тис. молдованів, 15 тис. угорців і трансільванців. Це військо,очолюване самим королем, отаборився під Жванцем на Поділлі. Об'єднане козацько-татарське військо під проводом Б.Хмельницького та Іслам - Гірея зненацька підійшло до табору й почало облогу, яка тривала кілька місяців ( вересень-грудень 1653 року). У таборі почався голод, лютували хвороби. Стали масово втікати з польського війська союзники. Над Польщею нависла загроза військової катастрофи. За цих обставин король послав до татарського війська таємне посольство і укладає мир. Після укладення угоди з поляками татари почали вимагати від Хмельницького припинення воєнних дій , а від короля - виконання умов Зборівської угоди. Уже втретє хан зрадив Хмельницького. Військо Б.Хмельницького відступає, а татари повертаючись до Криму через усю Україну, взявши великий ясир.
6- група дослідників
Намагаючись перешкодити гетьманові, польське командування вислало на Поділля 60-тисячну армію під командуванням коронного гетьмана М.Калиновського. Після розгрому в травні-червні 1652 року в Батозькій битві польського війська, українська армія, вступивши в Молдову, змусила В.Лупула прийняти умови Б.Хмельницького.
Сильна зовнішня політика українського гетьмана в Молдові стурбувала її сусідів призвела до формування сильної антиукраїнської коаліції, до якої ввійшли Річ Посполита, Валахія й Трансільванія. У квітні 1653 року волоський господар М.Басараб і семиградський князь Юрій ІІ Ракоці при підтримці польського уряду захопили Ясси й посадили на престол С. Георгіцу.
Лупул звернувся по допомогу до Хмельницького. 1-2 травня 1653 року українські війська під проводом Хмельницького розгромили загони С. Георгіцу та повернули владу В.Лупулові.
Українська армія знову зайняла територію по р. Случ. Тимофій одружується з Розандою, але цей союз не був довготривалим. У Волощині розпочалися нові військові дії, під час яких у битві під Сучавою був смертельно поранений Тимофій. Його козаки після місячної капітуляції 19 жовтня 1653 року привезли додому.
У березні 1653 року розпочався новий похід поляків на Брацлавщину польського воєводи С.Чарновецького, якого розгромив І.Богун. Влітку на Україну рушило коронне військо на чолі з королем.
У вересні воно було блоковане, а потім оточене під Жванцем козацько-селянським військом на чолі з гетьманом. В цій військовій операції йому допомагаль татарські загони на чолі з Іслам-Гіреєм. Облога тривала два місяці. В польському оточені почалися голод і хвороби. І тоді польський король пішов на хитрощі підписав таємну угоду з татарами. В таємній угоді між королем і ханом крім виплати великої суми золотих давалася згода:
а) підписати сепаративну угоду;
б) відновлення Зборівського договору;
в) дозволити татарам забрати ясир у Галичині та на Волині.
15 грудня 1653 року в Жванці було підписано новий мир з Польщею на засадах Зборівської угоди.
Закріплення вивченого матеріалу.
Проведення гри „Історична розминка".
Кожна група одержує завдання, на підготовку яким дається 4-5 хвилин на підготовку.
І група.
Яке значення для України мала Молдавія? (2).
Як Б.Хмельницький здійснював свою політику щодо Молдавії? (2).
Що вам відомо про військові дії козаків з полякам навесні 1651 року? (1).
Коли відбулася Берестецька битва, які її наслідки ? (2).
ІІ група
Чим закінчився другий молдавський похід? (1).
Що вам відомо про умови Білоцерківської угоди (2).
Чому битва під Жванцем закінчилася невдало для козацької армії? (2).
Коли було підписано таємну угоду між колоем і ханом? Які умови цієї угоди ви знаєте? (2).
Підбиття підсумків уроку, оцінюванння результатів уроку.
( Виставлення оцінок, відзначення найбільш активних учнів).
У.Завдання додому.
Підготуватися до повторювально-узагальнюючого уроку.
Опрацювати параграфи по темі.
Виконати тестові завдання.
Джерела 1
Документ „Легенда про битву під Берестечком"
... Залишився один із трьохсот. Він дістав човен і, не маючи змоги врятуватися, стояв у ньому. Багато стрільців цілилися у воїна, та навіть уражений чотирнадцятьма кулями з мушкетів, він вимахував косою, силкуючись сягнути кожного, хто до нього наближався, щоб узяти його живцем у полон. За наказом Яна-Казимира один жовнір ступив у воду й сповістив героєві, що король є свідком його подвигу й дарує йому життя. „Хочу загинути як справжній козак",- вигукнув присмертний селянин, а жовнір із жахом відступив від нього. Нарешті до човна підступили два німецькі рейтари й проткнули його піками".
Документ 2
Проспер Меріме про стан польського війська після битви під Жванцем
„Ще жодного разу не вистріливши з гармати, Хмельницький бачив що ворог більш як наполовину переможений... Військовий табір (поляків) перетворювався на ціле місто, і шляхтичеві так само важко було покинути свій намет, як городянину залишити свою оселю. Незабаром довкола табору не стало паші, коні падали тисячами й щоразу важче й важче було здійснити якийсь маневр, а тут ще й недалекоглядність командирів, відсутність дисципліни в жовнірів, брак патріотизму, звичка грабувати. Якось Хмельницький сказав польському послові: „Якби хтось з моїх козаків привіз з собою віз пожитків, я наказав би скарати його на горло. Він добре знав: для того, щоб знищити шляхетське військо, досить отаборитися й уникати бою".
Документ 3
„Спогади мандрівника Павла Алеппського про мужність і героїзм гетьманича"
„Тимофій, син Хмеля, щоденно робив вилазки на ворогів...Ніхто не мав сили протистояти йому, ураховуючи його хоробрість... То він стріляв з лука правою рукою, потім колов мечем, стріляв з рушниці..., ніхто не міг попасти в нього з рушниці чи іншої зброї: таким він був чудовим вершником і так блискуче крутився на спині коня".
Документ 4
„Проспер Меріме про Б.Хмельницького над тілом сина Тимоша"
„ Не зронивши сльози, глянув на тіло сина й мовив: Дякувати Богу, що мій иміш загинув як справжній козак, не дістався воргові в руки".
Документ 5
„Різні погляди про діяльниість Б.Хмельницького"
Богдан Хмельницький - творець Української козацької держави. Досягнення Богдана Хмельницького історики часто порівнюють зі здобутками керівника Англійської революції Олівера Кромвеля.
Відомий український історик, філософ і публіцист В.Липинський писав про Б.Хмельницького: „Ми забули вже, що з нації нації вийшов один з найбільш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний „Великим" Петро зробив п'ятдесять літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу, тільки європеїзував готовий татарський поміст, який покривав пасивне, стояче й омертвіле в своєму поневолені московське море. А Богдан Хмельницький творив нову європейську державу і відбудував націю серед гуркоту падаючих румовищ старої, ним же роваленої Речі Посполитої. Він усував ті румовища й одночасно укріплював західну культуру в Україні в обличчю постійної татарської та московської небезпеки зі Сходу - і серед української громади, яка вся від верху до низу носила шаблі при боці, яку ділили глибокі різниці протилежних цивілізаційних впливів і яка кожної хвилини готова була кинутись до оружної боротьби сама поміж собою.
У той же час є й інші оцінки. Наприклад, письменник і громадський діяч ХІХ ст. Пантелеймон Куліш гадав, що діяльність Б.Хмельницького -це „один руїнницький вибух темних соціальних сил, викликаний купкою егоїстів- авантюристів, котрим народні маси послужили тільки знаряддям, „гарматним м'ясом", обдуреним свободолюбними гаслами, а в результаті - руїна України, занепад культурного життя...".
На думку П.Куліша, „наш квітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну квітками наших предків".
Суперечливу оцінку діяльності Б.Хмельницького дав у своїх поетичних творах і видатний поет Т.Шевченко. Він дорікав Б.Хмельницького за те, що той віддав Україну під зверхність російського самодержавця:
....Ой, богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колисаючи, співала
Про свою недолю,
Що співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Проте в інших рядках Кобзар віддав шану талантові Б. Хмельницького:
Згадайте праведних гетьманів,
Де їх могили? Де лежить
Останок славного Богдана?
Про роль гетьмана Б.Хмельницького в українській історії найкраще написав видатний філософ Г. Сковорода:
Будь славен вовік, о муже ізбранне,
Вольности отче, герою Богдане!
Документ 6
„Лист Б.Хмельницького до шведського короля Карла Х про дружбу 16 листопада 1656 року"
...Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Для того щоб приязнь могла зміцнюватися й перетворитися в тривалі зв'язки, немає засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Кристіанії ми мали в різних її листах багато прикладів прихильності, але якби ваша найясніша величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла б легко ослабнути і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам всевишній Бог помститься за насильство і знущання з нас... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з'єднані й пов'язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)